Арагон

**Арагон**
ісп. *Aragón*
араг. *Aragón*
кат. *Aragó*
Столиця	Сарагоса
Країна	Іспанія
Провінції	Сарагоса; Теруель; Уеска
Офіційна мова	іспанська
Населення
- повне	1,28 млн.чол. (2006)
- густота	26,77
Площа
- повна	47 719 км²
Висота
- максимальна	3 404 м (Ането)
Статус автономії	16 серпня 1982 року
Президент	Марселіно Іґлєсіас Рікоу
Сенаторів	14
Депутатів	13
Веб-сторінка	www.aragon.es
Код ISO 3166-2	AR

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Цей термін має також інші значення. Див. Арагон (значення).

Араго́н (ісп. Aragón, араг. Aragón, кат. Aragó) — іспанське автономне співтовариство. Розташовано на півночі Іспанії і межує з Францією і автономними співтовариствами Кастилія—Ла-Манча, Кастилія і Леон, Каталонія, Ла-Ріоха, Наварра і Валенсія. Днем Арагона є 23 квітня — день Святого Георгія (ісп. San Jorge), заступника регіону.

[ред.] Демографія

Згідно перепису 1991 року в Арогоні було 1,18 млн.чол., тобто 2,95% від чисельності населення країни. Щільність населення складала 25,2 чол./км².

У 2005 році чисельність населення виросла до 1,27 млн.чол. Це означає, що майже половина населення Арагона проживає в Сарагосі.

[ред.] Мовна ситуація

Більшість жителів Арагона говорять на кастильській (іспанській) мові, яка є офіційною. У деяких районах регіону живуть носії арагонської і каталанської мов.

Кастильська є офіційною мовою і поширена на всій території регіону. Місцева кастильська має відмінні риси, обумовлені впливом арагонської мови.

Арагонською мовою говорять в невеликих населених пунктах в провінції Уеска. Загальне число носіїв — близько 12 000.

Каталанською мовою говорять в деяких районах (комарках) на сході Арагона, у так званій Західній смузі.

[ред.] Географія

Площа Арагона складає 47 719 км² (четвертий регіон Іспанії за площею після Андалусії, Кастилії—Ла-Манча і Кастилії і Леона), з яких 17 274 км² доводиться на Сарагосу, 15 636 км² на Уеску і 14 808 км² на Теруель.

[ред.] Рельєф

В арагонських Піренеях знаходяться одні з найвищих гір цієї системи, що відокремлює Іспанію від Франції, найзначнішими серед них є: Ането (3 404 м), Монте Пердідо (3 355 м), Пердігеро (3 221 м), Котьєлья (2 912 м). В Піренеях знаходиться Національний парк Ордеса і Монте Пердідо.

[ред.] Клімат

Ебро в Сарагосі

Хоча, в цілому, клімат Арагона можна віднести до проміжного між середземноморським і континентальним, на території Арагона існує велика кількість місць з різним мікрокліматом, що обумовлене орографією регіону. Середні температури залежать від висоти. У долині Ебро зими - відносно м'які, а влітку температура може досягати 40°C. У гірських районах зими значно довші, а середні температури на 10°C, ніж в долині.

[ред.] Водні ресурси

Більшість арагонських річок є припливами Ебро, найбагатоводнішої річки Іспанії, яка ділить регіон на дві частини.

В руслі Ебро, поблизу від кордону з Каталонією, знаходиться Мекіненське водосховище (ісп. Embalse de Mequinenza, 1 530 гм³, довжина - 110 км.). Відоме в народі як «Арагонське море» (ісп. Mar de Aragón).

В Піренеях знаходяться невеликі гірські озера, які називаються ібонами. Ці озера утворилися під час останнього обледеніння і зазвичай знаходяться на висоті понад 2 000 метрів.

[ред.] Історія

Див.: Історія Арагонського королівства.

У VIII столітті Арагон був завойований арабами, у IX столітті — франками і включений до складу Іспанської марки. У ході реконкісти Арагон перетворюється на королівство (XI століття), яке у XII столітті приєднує до себе Каталонію, у XIII столітті — Сицилію, у XIV столітті — Сардінію, у XV столітті — Неаполь. У XV столітті в Арагоні відбувається низка селянських повстань, жорстоко придушених. В 1479 році Арагон об'єднується з Кастилією, чим покладено початок створенню єдиної іспанської держави.

[ред.] Культура

Арагонська волинка

Народним танцем арагонців є енергійна і весела хота. Танок рясніє рухами і стрибками. У арагонській музиці традиційно використовуються такі інструменти як чікотен, чіфло (флейта), гайта де бото (волинка), дульсайна і акордеон.

У деяких районах виконується танок з мечами, що імітує бій між маврами і християнами.