Географія Іспанії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фізична карта Іспанії
Мапа Іспанії.
Піренейський півострів.
Клімат у Іспанії.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

За територією Іспанія є четвертою країною в Європі, опісля Росії, України і Франції, та є другою по величині в Європейському Союзі. Іспанія омивається Середземним морем і Атлантичним океаном. По суходолу Іспанія межує з Португалією на заході (спільний кордон — 1214 км), з Францією — по гребенях Піренейських гір (623 км), з Андоррою (63,7 км), з Гібралтаром (1,2 км), з Марокко (м. Сеута — 6,3 км, м. Мелілья — 9,6 км).

Іспанія — південноєвропейська країна. Вона займає п'ять шостих Піренейського півострова, Балеарські і Пітіузькі острови у Середземному морі та Канарські острови в Атлантичному океані. Піренейські гори важкодоступні та «ізолюють» Іспанію від інших європейських країн, крім Португалії, що займає західну частину півострова.

Природа Іспанії.

Іспанія – країна плоскогір'їв і гір. Понад 65% тер. країни розташовано на відмітках вище 500 м, в т.ч. більше 25% – вище 1000 м.

Центральну частину країни займає велике нагір'я Месета, в межах якого розташовані два великих плоскогір'я Старої і Нової Кастілії, розділені Центр. Кордильєрою.

На півночі і півн. сходіПіренейські, Кантабрійські, Іберійські і Каталонські гори, на півдні – Андалузькі гори (г. Муласен, 3478 м, найвища точка континентальної Іспанії) і гори Сьєрра-Морена.

Кантабрійські гори на сх. змінюються гірською системою Піренеїв.

Великі ріки – Тахо, Дуеро, Ебро, Гвадалквівір, Гвадіана.

Клімат середземноморський.

Рельєф країни[ред.ред. код]

Найвища гора Іспанії - Тейде
Пік Європи. Північна Іспанія.

Рельєф Іспанії різноманітний, тут домінуючу роль відіграють системи гірських хребтів і високогірних плоскогір'їв. Плоскогір'я і гори складають близько 90% її території. Майже половину поверхні країни займає велике, найбільше в Європі високогірне плоскогір'я - Месета з середньою висотою 660 м над рівнем моря. Месета відрізняється чергуванням плато, висотних брилових хребтів і гірських улоговин. Центральна Кордильєра поділяє Месету на дві частини: північну і південну. Велика частина території Іспанії розташована на висоті близько 700 м. Це друга за висотою країна в Європі після Швейцарії.

На півночі Месету обрамляють потужні Кантабрійські гори, які простяглися вздовж узбережжя Біскайської затоки на 600 км, ізолюючи внутрішні райони країни від впливу моря. У їх центральній частині знаходиться гірський масив Пікос-де-Еуропа (з іспанської - Піки Європи) з висотами до 2648 м. Ці гори альпійського типу складені в основному відкладами кам'яновугільного періоду - вапняками, кварцитами, пісковиками. Кантабрійські гори - орографічне і тектонічне продовження найпотужнішою гірської системи Іспанії - Піренеїв.

Піренеї являють собою кілька паралельних хребтів, що простягається з заходу на схід на 450 км. Це один із найбільш важкодоступних гірських районів Європи. Хоча в середньому висота їх не дуже велика (трохи більше 2500 м), але вони не мають потребуємої кількості зручно розташованих та доступних перевалів. Всі ці перевали розташовані на висоті 1500-2000 м, тому залізниці, що йдуть з Іспанії в інші країни, обходять Піренеї з заходу і сходу. Найбільш широка і висока частина гір центральна, тут знаходиться головна їх вершина - пік Ането, що досягає 3404 м. З північного сходу, до Месеті примикає система Іберійський гір, максимальна висота (пік Мон-Кайо) - 2313 м.

Між східними Піренеями і Іберійськими горами простягаються невисокі Каталонські гори, південні схили яких уступами обриваються майже перед Середземним морем. Каталонські гори (середні висоти яких 900-1200 м, найбільша вершина - гора Каро, 1447 м) слідують впродовж 400 км майже паралельно берегу Середземного моря і фактично відокремлюють від нього Арагонське плато. Ділянки прибережних рівнин, які розроблені в Мурсії, Валенсії і Каталонії та на північ від мису Палос до кордону з Францією, характеризуються високою родючістю.

Весь південний схід Піренейського півострова зайнятий Кордильєрою-Бетіке, що є системою гірських масивів і хребтів. Кристалічної віссю її стали гори Сьєрра-Невади. По висоті вони поступаються в Європі тільки Альпам. Їх вершина, гора Муласен, що досягає 3478 м, - найвища точка півострівної Іспанії. Хоча таки найвища гірська вершина Іспанії знаходиться на острові Тенеріфе (Канарські острови) - це вулкан Тейде, висота якого досягає 3718 м.

Єдина велика низовина - Андалузька на півдні країни. На північному сході Іспанії в долині ріки Ебро розкинулася Арагонська рівнина. Менших розмірів низовини тягнуться вздовж Середземного моря.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]