Арнольд Гаубракен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Арнольд Гаубракен
нід. Arnold Houbraken
Arnold Houbraken.jpg
Арнольд Гаубракен, гравюра
Ім'я при народженні Arnold Houbraken
Дата народження 28 березня 1660(1660-03-28)
Місце народження Дордрехт, Голландія
Дата смерті 14 жовтня 1719(1719-10-14) (59 років)
Національність голландець
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Жанр побутовий жанр
Навчання учень Виллема ван Дрілленбурга, Самюеля ван Гохстратена
Напрямок голландське бароко
Роки творчості 1682-1717
Твори релігійна і алегорична композиція, побутовий жанр

Арнольд Гаубракен (нід. Arnold Houbraken, 28 березня, 1660 - 14 жовтня, 1719) - нідерландський художник і історіограф, який створив описи восьми з половиною сотен біографій голландських художників 17 століття.

Життєпис[ред.ред. код]

Батьки призначали хлопця до торгівельної кар'єри, тому навчання він починав у негоціанта Йоганнеса де Гана. Але Йоганнес знався не тільки на комерції, а і на гравюрі. Опанував техніку гравюри і Арнольд. Згодом він навчався два роки в майстерні художника Виллема ван Дрілленбурга, а потім у Самуеля ван Гохстратена.

Створював міфологічні і релігійні композиції, портрети і пейзажі, в залежності від того, що краще продавалося.

1685 року він узяв шлюб з Сарою Сасбаут. Родина мала десятеро дітей. Близько 1709 родина перебралася з Дордрехта до Амстердама. Двоє дітей - син Якоб Гаубракен (1698-1780) та дочка Антонина Гаубракен (1686 – 1736 ) стали граверами. Так, Якоб став ілюстратором книжок, що написав батько. Антонина робила топографічні малюнки і зображення рослин та тварин.

Можливо, Арнольд Гаубракен і сам відчував малу власну обдарованість в творчості. Низку днів він присвятив зборам інформації для біографій голландських художників і художниць 17 століття. Саме завдяки цим життєписам його і згадують нині, хоча серед життєписів і переважали другорядні і провінційні майстри, до яких мало кому було діло.

Арнольд Гаубракен помер 1719 року в Амстердамі.

Твір Гаубракена «Життєписи»[ред.ред. код]

Збори матеріалів розтяглися на декілька років і потребували доповнень. Арнольд використав матеріали, які до нього подали Карел ван Мандер, Йоахим Зандрарт, Корнеліс де Бі, Андре Філіб'єн та інші. Частку інформації він отримав через гільдії Св. Луки, частку - від старих на той час художників-свідків. Твір став важливим документом через перелік митців, що входили до римського товариства «Перелітні птахи», де теж переважали другорядні художники, але документи щодо товариства зберіглися частково. Арнольд Гаубракен помер 1719 року і справу продовжила його дружина. Саме завдяки її зусиллям твір був розширений, закінчений і надрукований по смерти чоловіка .

Через тридцать років по смерти Арнольда Гаубракена видання було оприлюднене вдруге з доповненнями. Видання 18 століття, яке саме стало пам'яткою історії мистецтв, була перевидане у вигляді факсимілє в Амстердамі 1976 року.

Життєписи 1-ї частини ( всіх 169 )[ред.ред. код]

Розповідаючи про відомих митців, Арнольд Гаубракен подав як життєписи художників - графіків, так і багато обдарованих митців, що працювали досить успішно в різних галузях, серед яких художник і архітектор Венцеслав Кобергер (1560 – 1634), скульптор Еразм Квеллінус старший (1580 – 1640), художник і письменник Зандрарт, гравер, архітектор і художник Шарль Еррард (бл.1607 - 1689). Серед голландців і фламандців також опинились німці, французи, італійці, є - чимало емігрантів, що десятиліттями працювали і померли на чужині, є ті, що ніколи не покидали батьківщину ( Рембрандт ). Не проігнорував автор і небагатьох жінок-художниць (Маргарта Годевейк, Анна Марія Схюрманс, Марія Сібілла Меріан). Серед митців - і багатії, що посіли адміністративні посади і займались творчістю час від часу (Ян Філіпс ван Тілен з Мехелена), так і бандиткуваті авантюристи, що мали за плечіма тюремні ув'язнення ( Адріан Брауер, Йоханнес Торрентіус), художники, що робили фантазійні краєвиди міст, де ніколи не були (Корнеліс де Ман «Переробка китового жиру на Шпіцбергені») чи мандрівники до Бразилії, де дійсно були (Франс Пост, брат архітектора Пітера Поста).

Титульна сторінка друкованого твору Арнольда Гаубракена.
Гравер Венцеслав Холлар. Брати Лукас та Корнеліс де Валь.

Життєписи 2-ї частини ( всіх 299 )[ред.ред. код]

  • Франс Ментон (бл.1550-1615)
  • Захаріас Паулюс (бл.1580-1648)
  • Герард Доу (1613 – 1675)
  • Бартоломеус ван дер Гелст (1613 – 1670)
  • Бонавентура Петерс (1614 – 1652)
  • Пітер Лелі (1618 — 1680)
  • Говерт Флінк (1615 – 1660)
  • Віллем Калф (1619 - 1693 )
  • Ганс Йорданс (1555 – 1630)
  • Людолф де Йонг (1616 – 1679)
  • Пітер де Гох (1629 – 1684)
  • Гонсалес Кокс (1614 — 1684)
  • Юріан Якобс (1624, Гамбург – 1685, Лауверден)
  • Роберт ван Гек (1622 – 1668)
  • Філіпс Вауерман (1619 - 1668)
  • Ян Філіпс ван Тілен (1618 – 1667)
  • Філіпс Конінк (1619 – 1688)
  • Ян Венікс (1621–1660?)
  • Девід Бек (1621 – 1656)
  • Цезар ван Евердінген (бл. 1617 - 1678)
  • Алларт ван Евердінген (1621 - 1675)
  • Адам Пейнакер (1622 - 1673)
  • Корнеліс де Ман (1621 - 1706)
  • Гербранд ван ден Екгаут (1621–1674)
  • Валлерант Вайлант ( 1623 - 1677)
  • Ніколас Берхем (1620 — 1683)
  • Паулюс Поттер (1625 — 16540
  • Геркулес Сегерс (1589 – 1638)
  • Питер Бол (1626–1674)
  • Ян ван ден Гекке (1620–1684)
  • Ян Фейт (1611 – 1661)
  • Пітер Тізенс (1624?–1677)
  • Йоган Лінгельбах (1622 — 1674)
  • Самюел ван Гогстратен (бл. 1627 — 1678)
  • Матьяс Вітхос (1627 - 1703)
  • Питер ван Бредал (1622 - 1719)
  • Корнелис Янссенс ван Келен ( 1593 - 1661)
  • Адріан ван дер кебел (1631 - 1705)
  • Людолф Бакгейзен (1630 – 1708)
  • Бенджамін фон Блок (1631–1690)
  • Ніколас Мас (1634 - 16930
  • Йоган Гендрік Рооз (1631 - 1685)
  • Юріан ван Стрек (1632 – 1687)
  • Гендрік ван Стрек (1659 - 1720)
  • Оттмар Еллігер (1633–1679)
  • Ян де Баєн (1633–1702)
  • Віллем ван де Велде молодший ( 1633 — 1707)
  • Фредерік де Мушерон ( (1633 - 1686)
  • Джаспер ван дер Бос (1634 – 1656)
  • Адам Франс ван дер Мейлен (1632 – 1690)
  • Франс Пост (1612—1680)
  • Ян ван ден Гек (1611–1651)
  • Антоні Ватерло (1609–1690)

Життєписи 3-ї частини ( всіх 440 )[ред.ред. код]

  • Корнеліс ван Харлем (1562 - 1638)
  • Ян Стен (1626 – 1679)
  • Карел Дюжарден (1622 – 1678)
  • Габриель Метсю (1629 — 1667)
  • Ян Хакерт (1628 - бл. 1700)
  • Йоханнес Торрентіус ( 1589 - 1644)
  • Віллем Дрост ( 1633, Амстердам — поховання 15 лютого 1659, Венеція)
  • Ян Асселейн (бл.1610 – 1652)
  • Якоб ван Рейсдал (1628/1629 — 1682)
  • Саломон ван Рейсдал (бл. 1602 — 1670)
  • Мельхіор де Хондекутер (бл. 1636 – 1695)
  • Ян ван Нек (1634-1714)
  • Абрахам Міньон (1640 - 1679)
  • Ян ван дер Хейден (1637 – 1712)
  • Адріан ван де Велде (Amsterdam – 1672)
  • Каспар Нетшер (1639 – 1684)
  • Герард де Лересс (1640 — 1711)
  • Пітер Корнеліс ван Слінгеланд (1640—1691)
  • Арі де Войс (1632–1635)
  • Якоб Торенвліт (1640 — 1719)
  • Еглон ван дер Нер (1635/1636 – 1703)
  • Готфрід Схалкен (1643 - 1706)
  • Питер де Молін (1595 – 1661)
  • Адріан Бакер (бл. 1635 — 1684)
  • Герріт Адріанс Беркхейде (1638–1698)
  • Йооб Беркхейде (1630 - 1698)
  • Валерант Вайлант (1623 - 1677)
  • Дірк Хелмбрекер (1633–1696)
  • Ян Батіст де Шапмень (1631 – Paris), родич Філіпа де Шампеня
  • Ян Бот (1610/1618 - 1652)
  • Франциск Мілле (1642–1679)
  • Арт де Гелдер (1645 – 1727)
  • Міхіл ван Мюсхер (1645–1705) 0
  • Хуберт ван Равестейн (1640 - бл. 1691
  • Марія Сібілла Меріан ( 1647 – 1717)
  • Йоханнес Ворхот (1647 – 1723)
  • Матейс Неве (1647 – 1726) 0
  • Деніел Зейтер ( Іль кавальєре Даніеле Фьямінго, 1642/1647 – 1705)
  • Годфрі Неллер (1646 — 1723)
  • Ян ван Кессель (1641 – 1680)
  • Йоханес ван Бронкхорст (1648–1727)
  • Абрахам Діпрам (1622–1670)
  • Йозеф Мюлдер (1658 – бл.1728), гравер
  • Ян Веркольє старший ( 1650-1693 )
  • Абрахам Сторк (1644 - 1708)
  • Рохус ван Веен (1630–1693)
  • Абрахам Хондіус ((1631–1691) 0
  • Пітер ван дер Хюльст (1651 – 1727)
  • Карел Фабріціус (1622 - 1654)
  • Джон Клостерман (1660–1711)
  • Карел де Моор (1656 — 1738)
  • Якоб де Хейс (1657 – 1701)
  • Ернст Стювен (бл.1657–1712)
  • Якоб ван Кампен (1596 — 1657)
  • Юстус ван Хейсум старший (1659 - 1716)
  • Адріан ван дер Верф (1659 – 1722)

Джерела[ред.ред. код]

  • Joseph Eduard Wessely: Houbraken, Arnold. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 13, Duncker & Humblot, Leipzig 1881, S. 209 f.
  • De grote schouwburg: schildersbiografieën van Arnold Houbraken. Samenstelling: Jan Konst. Amsterdam: Em. Querido's Uitg., 1995. ISBN 90-214-0584-9.
  • Тарасов Ю. А. Голландский пейзаж XVII века. М., 1983 (рос)
  • Виппер Б. Р. «Очерки голландской живописи эпохи расцвета», М, 1962 (рос)
  • Виппер Б. Р. «Проблемы развития натюрморта», СПб, 2005 (рос)

Посилання[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]