Арпади

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Арпади
Угорське королівство
Alex K Kingdom of Hungary.svg
Засновник: Арпад
Рік заснування: 890

Арпа́ди (Арпадовичі) — династія угорських князів (8891001), потім королів (10011301).

Заснована князем Арпадом близько 890 року (за іншими даними 889907 років), який об'єднав угорські племена і, знищивши Великоморавську державу, заснував Угорщину.

Найвизначніші представники Арпадів:

За правління двох останніх Угорщина досягає найбільшої могутності. У цей час (кінець 11 століття) Арпади починають загарбувати Закарпаття.

У наступний період правління Арпадів розпочався процес занепаду угорської держави. Вже Андрій II (12051235) змушений видати в 1222 році Золоту буллу, яка містила значні поступки магнатам і дворянству і посилювала феодальну роздрібленість Угорщини.

На рубежі ХІІІ—XIV стіліть, після згасання династії Арпадів, угорський стіл з 1301 року посіла Анжуйська династія.

Зв'язки з князями Київської Русі[ред.ред. код]

З ХІ століття встановлюються династичні зв’язки між Арпадами та Рюриковичами. Король Андраш I (1046—60) був одружений з Анастасією Ярославною, донькою Ярослава Мудрого, донька Бели I (1060—63) Ланка стала дружиною Ростислава Володимировича, донька Ласло I Святого (1077—95) вийшла заміж за волинського князя Ярослава Святополчича. Король Коломан (1095—1114) був одружений з Євфимією Володимирівною, донькою Володимира Мономаха, а його син Алмош — з Предиславою, донькою Святополка Ізяславича. Онука Мономаха Єфросинія Мстиславна була дружиною короля Гези II, а їхній син Стефан III був заручений з дочкою галицького князя Ярослава Володимировича. Син короля Андраша II Андрій був одружений з донькою Мстислава Мстиславича Удатного Марією. За руських князів вийшли заміж доньки сина Андраша II Бели IV: Констанція стала дружиною Лева Даниловича, АннаРостислава Михайловича. Діти від останнього шлюбу влилися до правлячого прошарку Угорщини, започаткувавши династію банів Мачви[1].

Тісні зв’язки з політичною елітою Давньоруської держави давали змогу Арпадам активно втручатися у внутрішньо політичне життя Русі, зокрема обстоювати свої права на Галицьке князівство. На столі у Галичі (давньому) певний час сиділи син Бели III Андраш II, його сини Коломан та Андрій. Лише після кількох десятиріч боротьби з королем Белою IV Данило Галицький зміг відстояти незалежність Галицько-Волинського князівства.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Рівнина в південно-західній частині Сербії.

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-е au XIII-е siècle. Roma, 1927;
  • Пашуто В. Т. Древняя Русь и Венгрия. В кн.: Славяне и Русь. М., 1968;
  • Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь, Візантія і Угорщина в XII ст. В кн.: Україна в Центрально-Східній Європі: Студії з історії XI—XVIII століть. К., 2000.