Белудзька мова
| Белудзька мова بلوچی |
|
|---|---|
| Поширена в: | |
| Носії: | 7,5 млн |
| Писемність: | Арабська абетка, кирилиця |
| Класифікація: | Індоєвропейська родина
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна: | Белуджистан |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | bal |
| ISO 639-3 | bal — белудзька (загальна) bgp — східна bgn — західна bcc — південна |
Белу́дзька мова (балучі, балочі) — мова белуджів. Поширена в Пакистані, Ірані, Афганістані, Туркменії, Омані й ОАЕ. Загальна чисельність фонів — понад 7,5 млн чоловік (станом на кінець 1990-их), в том числі в Пакистані — близько 6 млн чоловік, в Ірані — 1-1,2 млн чоловік, в Афганістані — 200 тис., в Омані — 130 тис., в ОАЕ — близько 100 тис., у Туркменії — 38 тис. чоловік.
Белудзька мова належить до іранських мов (північно-західна група). Традиційно поділяється на 2 основних групи діалектів — західну та східну. Дрібніша класифікація Елфенбейна виділяє вимови рахшанійську (афганський, келатський, чагай-харанський, панджгурський, прикордонний, мервський чи туркменський, діалекти), сараванську, лотунійську, кечійську, прибережну та Східних гір.
Письменність [ред.]
Белуджі Пакистану й Афганістану використовують письменність на основі арабської графіки; найстаріші пам'ятки належать до XVIII століття.
На початку 1930-их років для белуджів СРСР було створено абетку на базі латиниці. Вона включала такі літери:
a ә в c ç d ᶁ e f g h i j k ʟ m n o p q r s ş t ƫ u v x z ƶ '. Цією абеткою було видано букварі, друкувалась сторінка у місцевій газеті, публікувались переклади ідеологічних творів. Але наприкінці 1930-их років книговидання белудзькою мовою в СРСР припинилось.
У грудні 1989 року в Йолотанській районній газеті «Тазе дурмуш» була надрукована сторінка белудзькою мовою. У цьому тексті використовувалась стандартна кирилиця без додаткових знаків. У 1990 році ленінградський вчений С. Аксенов спільно з представниками белудзької інтелігенції розробили нову белудзьку абетку на кирилічній основі. У 1992–1993 роках нею було видано кілька підручників для початкової школи, а у 2005 році Інститут перекладу Біблії опублікував цією абеткою Євангеліє від Луки.
Абетка белуджів Туркменії:a ā б в г ғ д д̨ е ē ё ж җ з и ӣ й к л м н о ō п р р с т т у ӯ ф х ц ч ш щ ъ ь э ю я[1]
Примітки [ред.]
- ↑ S. Axenov Balochi orthography in Turkmenistan Uppsala: (2000) (3) С. 71-78.
Література [ред.]
- Соколов С. Грамматический очерк языка белуджей Советского Союза // "Труды Института языкознания АН СССР. 1956. Т. 6; (рос.)
- Фролова В. Белуджский язык. М., 1960; (рос.)
- Расторгуєва В. Белуджский язык // Языки народов СССР. Т. 1. М., 1966 (лит.); (рос.)
- Elfenbein J.H. The Baluchi language. A dialectology with texts. L., 1966; (англ.)
- Barker M.A., Mengal A.K. A course in Baluchi. Montreal, 1969. V. 1-2; (англ.)
- Mayer T. J. L. Mayer's English-Bilochi Dictionary. Lahore, 1975; (англ.)
