Бурковиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заказник "Бурковиця"
50°44′49″ пн. ш. 29°45′58″ сх. д. / 50.7470466000277725° пн. ш. 29.76625440002777978° сх. д. / 50.7470466000277725; 29.76625440002777978Координати: 50°44′49″ пн. ш. 29°45′58″ сх. д. / 50.7470466000277725° пн. ш. 29.76625440002777978° сх. д. / 50.7470466000277725; 29.76625440002777978
Країна  Україна
Розташування Україна Україна, на території Бородянського району Київської області
Найближче місто Київ
Площа 349 гектарів
Засновано 2009 року
Оператор Державне підприємство «Тетерівське лісове господарство»
Бурковиця. Карта розташування: Україна
Бурковиця
Бурковиця (Україна)
Мапа

CMNS: Бурковиця у Вікісховищі

Заказник «Бурковиця» — ландшафтний заказник місцевого значення[1], який розташований у межах Загальцівської сільської ради Бородянського району Київської області[2]. Площа заказника становить 349 гектарів[1]. Підпорядковується державному підприємству «Тетерівське лісове господарство». Частково розташоване у 29 та 39 кварталах Поташнянського лісництва та 32,33,47 та 48 кварталах Мирчанського лісництва[3]. Заказник «Бурковиця» був утворений відповідно до рішення Київської обласної ради п'ятого скликання від 23 липня 2009 року № 490-25-V[4]. Наукове обгрунутвання створення заказника підготовлено експертами Ukrainian Nature Conservation Group.

Бурковиця, Загальцівська сільська рада

Рослинність[ред. | ред. код]

Бурковиця, Бородянський район, Загальцівська сільська рада
Бурковиця, Бородянський район, Загальцівська сільська рада
Бурковиця, весна
Бурковиця, весна

Рослинність на природоохоронній території представлена грабом звичайним, вільхою чорною, дубом черешчатим, сосною звичайною, березою бородавчастою та ясенем звичайним. Вздовж річки Бурковиці розташовуються болотні ділянки[4]. Поблизу них зростають дубово-грабові насадження, вік яких складає від ста до ста п'ятдесяти років. Зустрічається ялівець звичайний. Серед трав'яних рослин поширення набули анемона дібровна, анемона жовтецева, ряст ущільнений, ряст подорожнистий, зірочник ланцетолистий, фіалка запашна, фіалка собача. На території мішаних та листяних лісів зростає незабудка болотна. У соснових лісах поширений верес звичайний, осока пальчаста, суниця лісова, чорниця звичайна, брусниця звичайна, зимолюбка зонтична. Територія болотних комплексів містить півники болотні, сфагнові мохи, рогіз вузьколистий, осоку омську, березу повислу, очерет звичайний, калюжницю болотну. Представлена рослина любка дволиста, яка занесена до Червоної книги України. Один з видів, які зростають на природоохоронній території — тасон розкритий, був занесений до I Додатку Бернської конвенції[3]. На деяких територіях зростає конвалія травнева та плаун булавидний.

Мешкають ропуха звичайна,гадюка звичайна та вуж звичайний. Поширені такі види, як веретільниця ламка та ящірка прудка, які були занесені до II Додатку Бернської конвенції. Хижі птахи представлені канюком звичайним, совою вухатою та совою сірою. Зустрічаються представники ссавців: вепр, лисиця звичайна, заєць сірий, їжак білочеревий, сарна європейська та ласка[4].

Заказник був створений з метою відтворення та збереження природних соснових лісів, у яких панує ялівець звичайний[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Збірник містить матеріали доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія — філософія існування людства», що проходила 23 — 25 квітня 2014 року на базі Національного Університету Біоресурсів та Природокористування України в м. Києві. — С.138 — 155 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 травня 2015. Процитовано 28 травня 2015.
  2. Об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області (станом на 01.01.2010 року). Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 28 травня 2015.
  3. а б в Ландшафтний заказник місцевого значення «Бурковиця»//Природно-заповідний фонд Київщини. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 28 травня 2015.
  4. а б в Василюк О., Костюшин В., Норенко К., Плига А., Прекрасна Є., Коломицев Г., Фатікова М. Природно-заповідний фонд Київської області. — К.: НЕЦУ, 2012. — С.114— 338 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 жовтня 2015. Процитовано 30 травня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]