Велика Австралійська затока
Вели́ка Австралі́йська зато́ка — затока Індійського океану біля південного узбережжя Австралії, між півостровом Ейр і мисом Пейслі. Довжина побережжя становить 1160 км. Для берегової лінії Великої Австралійської затоки характерні берегові скелі (до 60 м у висоту), піщані пляжі та скалисті тераси. В бухту Уілсон впадає річка Денмарк.Води затоки не багаті на представників флори і фауни. Затока була вперше досліджена європейцями у 1627 році, коли голандський мореплавець Тіссен пропливав біля західних кордонів затоки. Пізніше берегова лінія була детально нанесена на карту англійським дослідником Метью Фліндерсом у 1802 році, під час його подорожі навколо Австралії.
Основні дані [ред.]
Площа 484 тис. км².
Глибина затоки до 5080 м.
Зручних бухт немає.
Найбільший порт — Аделаїда.
Література [ред.]
- Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 2. — Київ, 1978. — С. 148.
