Велика Австралійська затока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Велика Австралійська затока на південь від рівнини Налларбор. Фото НАСА

Вели́ка Австралі́йська зато́ка — затока Індійського океану біля південного узбережжя Австралії, між півостровом Ейр і мисом Пейслі. Довжина побережжя становить 1160 км. Для берегової лінії Великої Австралійської затоки характерні берегові скелі (до 60 м у висоту), піщані пляжі та скалисті тераси. В бухту Уілсон впадає річка Денмарк.Води затоки не багаті на представників флори і фауни. Затока була вперше досліджена європейцями у 1627 році, коли голандський мореплавець Тіссен пропливав біля західних кордонів затоки. Пізніше берегова лінія була детально нанесена на карту англійським дослідником Метью Фліндерсом у 1802 році, під час його подорожі навколо Австралії.

Основні дані[ред.ред. код]

Велика Австралійська затока. Фото 2002 року

Площа 484 тис. км².

Глибина затоки до 5080 м.

Зручних бухт немає.

Найбільший порт — Аделаїда.

Література[ред.ред. код]