Водська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Vad'd'a tšeeli (ваддя чеелі). Мова фіно-угорського народу водь, або ваддялайсет. Належить до балтійсько-фінської групи фіно-угорських мов. За даними лінгвістів (П. Арісте) - найближчий родич естонській мові, що дало підставу окремим вченим рахувати В.м. її діалектом.

[ред.] Територія поширення

В.м. поширена як мова побутового спілкування серед старшого покоління сіл Кінгісеппського району Ленінградської області Російської Федерації, які є,власне, північно-східним уламком території Країни Воді, Ваддяма. 1200 року водська земля поширювалася до р. Нарва (Narva) - на заході (межувала з Естонією), до р. Інгер - на сході (межувала з Іжорією), та від південної частини Фінської затоки до міста Овдова (Oudova, Гдов) - па півдні (межувала із Сетомаа). 1848 нараховувалося 37 водських сіл, 1942 - 23. У ХІХ ст. - 5.148 осіб (1848). Зараз число мовців визначають у межах 50-60 чоловік. На останньому перепису населення РФ (2002 рік) водянами назвали себе 73 особи, з них 56 живуть у містах, 17 — в сільській місцевости. Усі дво- і тримовні (знають російську, іжорську). Остання "ваддя", яка не знала російської, жила у Другу Світову війну - і тоді жінці було 92 роки.

[ред.] Діалекти

Традиційно виділяється 4 діалекти: західно-водський, східно-водський (носії винищені артилерійським вогнем під час військових конфліктів Сталіна та Гітлера 1942-43 - останній мовець помер 1960 у с. Ічіпяйвя). Окремо виділяється діалект с. Куровіци (зараз активно заселюється "дачниками") та мертвий кревінський діалект (був поширений серед водьської діаспори в Латвії до сер. ХІХ ст). Мова сучасних носіїв В.м. перебуває під активним впливом іжорської мови, так що в окремих селах існують двомовні іжорсько-водські родини, при чому іжорська мова у цій мікрогрупі має вищий статус. Щоправда, гарно зберігається й корінна водьська лексика.

[ред.] Специфічні риси

Для В.м. характерні перехід k > tš перед голосними переднього ряду (tšülä «село»), перехід o > õ (õrava «білка»), перехід st > ss (mussa «чорний»), розвинене чергування ступенів приголосних. Особливість морфології - старе закінчення родового відмінку *-n відпало. У дієслівному відмінюванні є різні способи утворення імперфекту, у теперішньому часі вживається закінчення 3-го особи однини -b, можливе утворення аналітичних форм майбутнього часу. Синтаксис не відрізняється від інших балтийсько-фінських мов. У лексиці багато слів, спільних з естонською, іжорською мовою.

[ред.] Водське мовознавство

В.м. досліджували Ф. Треффурт (F.L.Treffurt), Фьодор Туманський, Аугуст Алквіст, Пауль Арісте, Лаурі Кеттунен, Л. Пості, E. Адлер, Й. Мягісте. 1924 Дмітрій Цветков (Dmitry Tsvetkov), водьський студент у Тартуському ун-ті, уклав 55 сторінок Водьської граматики на основі кирилиці - Эсимейн' ваддя чээлэ грамаатикк. Але ця робота ніколи не була опублікована, а сам автор трагічно загинув. Академік Арісте почав записувати взірці водської мови 1923. Їх публікації розпочато 1935. Водьські тексти паралельно записувалися Лаурі Кеттуненом (L. Kettunen). Випущено у світ кілька водьських словників. 1956 вчені Тартуського ун-ті здійснили найбільшу експедицію до живих водьських поселень, сформувавши багату колекцію етнографічного та лінгвістичного матеріалу. Хоча вже протягом 1930-их років Інститут мови та літератури, Естонська академія наук створили величезну картотеку для Водьсько-Естонсько-Російського словника (20.400 картки). В Україні питанням В.м. цікавився члено-кореспондент НАН України Орест Ткаченко, частково - Костянтин Тищенко.

[ред.] Література

Багата усна література. Єдиний досвід написання водьською мовою віршів має Дмітрій Цвєтков, який жив у ХХ ст. У ХХІ ст. спроби запровадити водьську писемність робить петербурзький вчений Муслім Мехметов. Зокрема, 2005 видано першу газету водьською мовою "Маавячі".

[ред.] Джерела

• Ariste P. Vadja keele grammatika. Tartu, 1948.
• Ariste, Paul. Wotische Sprachproben. Eesti Keele Arhiivi Toimetised 4. Tartu, 1935.
• Ariste, Paul. A grammar of the Votic language. Bloomington, Indiana: Indiana University, 1968.
• Ariste, Paul. Vadjalaste laule. Emakeele Seltsi Toimetised 3. Tallinn, 1960.
• Ariste, Paul. Vadja muinasjutte. Emakeele Seltsi Toimetised 4. Tallinn, 1962.
• Ariste, Paul. Vadja rahvakalender. Emakeele Seltsi Toimetised 8. Tallinn: Valgus, 1969.
• Ariste, Paul. Vadjalane kätkist kalmuni. Emakeele Seltsi Toimetised 10. Tallinn: Valgus, 1974.
• Ariste, Paul. Vadja mõistatusi. Emakeele Seltsi Toimetised 13. Tallinn: Valgus, 1979.
• Ariste, Paul. Vadja keele lugemik eesti filoloogia üliõpilastele. Tartu, 1980.
• Ariste, Paul. Vadja rahvalaulud ja nende keel. Emakeele Seltsi Toimetised 22. Tallinn: Valgus 1986.
• Kettunen L. Vatjan kielen Mahun murteen sanasto. Helsinki, 1986.
• Kettunen, Lauri ja Lauri Posti: Näytteitä vatjan kielestä. Suomalais-ugrilaisen seuran toimituksia 63. Helsinki: Suomalais-ugrilainen Seura, 1932.
• Kettunen L. Vatjan kielen äännehistoria. Helsinki, 1930.
• Posti L. Vatjan kielen Kukkosin murteen sanakirja. Helsinki, 1980.
• Vadja keele sõnaraamat. Tallinn, 1990—.
• Агранат Т. Западный диалект водского языка. — М.; Гронинген, 2007 (В печати).
• Видеман Ф. И. О происхождении и языке вымерших ныне кревинов. — СПб., 1872.
• Ленсу Я. Я. Материалы по говорам води // Западно-финский сборник. — Л., 1930.
• Ahlqvist A. Wotisk grammatik jemte språkprof och ordförteckning. — Helsinki, 1856.
• Laakso, Johanna: Vatjan käänteissanasto. Kotimaisten kielten tutkimuskeskuksen julkaisuja 49. Helsinki: Suomalais-ugrilainen seura, 1989.
• Lauerma, Petri: Vatjan vokaalisointu. Helsinki: Suomalais-ugrilainen seura, 1993. ISBN 9519403574.
• Salminen, Väinö: Runonäytteitä Vatjan kielestä. Helsinki: Suomalaisen kirjallisuuden seura, 1928.
• Tsvetkov, Dmitri: Vatjan kielen Joenperän murteen sanasto. Helsinki: Suomalais-ugrilainen seura, 1995.
• Viitso, Tiit-Rein: Vadja keele Luutsa-Liivtšülä murraku fonollogia. Emakeele Seltsi aastaraamat VII. Tallinna, 1961.

[ред.] Посилання

Перша в історії газета "безписемною" водьською мовою http://ugraina.org/news/2005/07/14/372.html У РФ офіційно зареєстровано перше товариство народу водь http://ugraina.org/news/2005/04/26/350.html

Ця стаття не містить шаблону-картки. Можливо, потрібний шаблон — {{Мова}}. Ви можете допомогти проекту, додавши його у статтю. Можливо, вам варто звернутись за допомогою до Вікіпедія:Запити на шаблони.

Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.