Марійська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марійська мова, Марий йылме
Поширена в: Росії: Марій Ел, Татарстан, Удмуртія, Нижегородська область, Кіровська область, Свердловська область, Оренбурзька область, Пермський край
Регіон: Європа
Носії: 600.000
Класифікація: Уральська
 Угрофінська
  Фіно-волзька
   
Офіційний статус
Державна: -
Офіційна: Марій Ел,
Коди мови
ISO 639-1 -
ISO 639-2 chm
ISO 639-3 chm — марійська (загальний)
mhr — луковомарійська
mrj — гірськомарійська

Марійська мова — одна з угро-фінських мов. Поширена серед марійців, головним чином в Республіці Марій Ел і Башкортостані. Традиційна українська назва — «чемериська мова». Належить до фінської групи цих мов (разом з прибалтийсько-фінськими, саамськими, мордовськими, удмуртською і комі мовами). Крім Марій Ел поширена також в сточищі р. В'ятки і східніше, до Уралу. У марійській мові дві говірки: гірська, поширена переважно на гірському березі Волги (біля Козьмодем'янську) і частково на луковому її березі, і лукова, поширена виключно на луковому березі (у Йошкар-Оли); до лукової говірки пристають т.з. східні говори.

Історія мови[ред.ред. код]

Абетка. 1887 рік

Історія марійської мови порівняно мало відома. Достовірно лише відомо, що вона сформувалась як марійська мова в Поволжжі, але на територіях набагато західніших, ніж сучасні території її розповсюдження. Деяку опору в справі встановлення хронологічних дат дають запозичення. Так, можна стверджувати, що перехід старого /с/ в /ш/ відбувся в марійській мові пізніше за початок татарського впливу, тобто не раніше XIII століття.

Словарний склад[ред.ред. код]

У словнику марійської мови зазвичай встановлюють багато нашарувань. На якийсь час до Р.Х. падають запозичення з мови арійців південно-східної Європи. На якийсь час з VII століття падають запозичення з мови волзьких булгар. Число цих запозичень колосальне. Причина проникнення в марійську мову такого числа волзько-булгарських запозичень полягає поза сумнівом в тому, що марійці протягом багатьох століть жили у сфері напруженої економічної, політичної і культурної дії волзьких булгар.

На пізніший час падають запозичення з татарської і російської мови. У післяжовтневу епоху у зв'язку з соціалістичною реконструкцією економіки, суспільно-політичних відносин і побуту в марійську мову проникли багато інтернаціональних (через російське посередництво) слів з області політичної і виробничої термінології.

Фонетика марійської мови[ред.ред. код]

У даний час літературні марійські мови (гірськомарійська і лукомарійська) користуються абеткою, побудованою на основі т.з. російської цивільної азбуки. Побудова абетки раціональна, принцип його — фонетичний. Склад буквенних знаків наступний:

  1. Голосні: а, о, у, ä, ö, ÿ, э, и, також ы̆ і (гірськ.) ӹ; ä, ö, ÿ — це передні голосні, що відповідають заднім а, о, у; ы̆ — це редукований (послаблений) задній голосний; ӹ — це редукований (послаблений) передній голосний; й — це голосний у функції приголосного (нескладовий).
  2. Приголосні:
Задньояз. Передньояз. Губні
Вибух. дзвонк. г д б
" глух. к т п
Довгі. дзвонк. з ж в
" глух. с ш
Вибух.-довгі. глух. ц (горн.) ч
Л-ові л ль
Р-ові р
Носові Н н нь м

«г» і «д» в більшості положень вимовляються з послабленим вибухом, так що багато дослідників приймають їх в більшості положень за тривалі приголосні (що невірно); іноді з послабленим вибухом вимовляються і інші вибухові приголосні, «в» вимовляється як губно-губний тривалий дзвінкий приголосний; «л» відноситься до числа т.з. середньоєвропейських (схоже з немецк. «l»).

Сингармонізм[ред.ред. код]

За своїм фонетичним ладом марійська мова вельми своєрідна, і в цьому відношенні вона різко відрізняється від інших угро-фінських мов. І голосні і приголосні підкоряються сингармонізму. Особливо повно розвинений сингармонізм в гірській говірці.

Числівники[ред.ред. код]

Числівники марійської мови використовують коротку і довгу форму.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 20 30 40 50 60 70 80 90 100 1000
Ик, икыт (ончыч — перший) Кок, кокыт Кум, кумыт Ныл, нылыт Виз, визыт Куд, кудыт Шым, шымыт Кандаш, кандаше Индеш, индеше Лу Латик, латикыт Коло Кумло Нылле Витле Кудло Шымлу Кандашлу Индешлу Шӱдӧ Тӱжем

Займенники[ред.ред. код]

Правопис Займенник Pronoun
Мый Я I
Тый Ти Thou
Тудо Він, вона, воно He, she, it
Ме Ми We
Те Ви You
Нуно Вони They

Приклад[ред.ред. код]

«Заповіт» Т. Шевченка лукомарійською мовою (переклав Міклай Казаков)

СУГЫНЬ МУТ
Мый колем гын, тойыза те
Кӱкшака курганеш,
Степь покшелан, шерге-лишыл
Украина мландеш.
Днепрын вӱдшӧ, тура серже
Да пасу лойгалтме
Койышт ыле, шоктыж ыле
Днепрын мӱгыралтме.
Украина гычын мушкылт
Канде теҥыз деке
Тушман еҥын осал вӱржӧ
Йоген кайымеке,
Нурым, курыкым кодем мый,
Юмо дек кӱзалын
Кумалаш... а тудо марте
Юмым ялт ом пале.
Тойыза да рӱж кынелза,
Чепым кӱрышт шуыза
Да тушманын вӱржӧ дене
Эрыкым те мушса.
Мыйымат кугу ешдаште
Эрыкаҥ, уэмын,
Ида мондо, шарналталза
Ныжыл шомак дене.

Джерело: Українська бібліотека

Поширеність та вжиток[ред.ред. код]

  • 2012 рік: вийшов у прокат російський повнометражний художній фільм «Небесні дружини лугових марі», повністю озвучений марійською мовою.
  • 2010 рік: два депутати Європарламенту від Фінляндії Гейді Гаутала (голова підкомітету з прав людини) та Сату Гассі звернулись з листом до влади Пермського краю та Суксунського району. У листі депутати висловили стурбованість ліквідацією Васькінської школи (де факультативно викладалась марійська мова).[1]
  • 2010 рік: в мережі інтернет з'явився електронний російсько-марійський та марійсько-російський словник, розроблений на базі 10-томника Словника марійської мови. [2]
  • 2010 рік: в мережі інтернет розпочало багатоканальне мовлення інтернет-версія Марій Ел Радіо. [3]
  • 2010 рік: в мережі інтернет з'явився електронний англо-марійський та марійсько-англійський словник, який нараховує 8000 слів. [4]
  • 2010 рік: на веб-сторінці Міністерства культури Республіки Марій Ел з'явився проект російсько-англійсько-марійського словника комп'ютерних термінів. Автор проекту Андрєй Чємишев.[5]
  • 2010 рік: інтернет-видання MariUver оприлюднило публікацію в якій висвітлюються факти зневажливого та принизливого ставлення педагогів-росіян у муніципальних дошкільних навчальних закладів до марійськомовних малюків. [6]
  • 2010 рік: адвокат з Республіки Марій Ел Владімір Іванов відкрив інтернет сайт своєї адвокатської кантори на двох мовах: російській та марійській. Також він розмістив на своєму сайті посібник з діловодства на марійській мові.[7]
  • 2010 рік: письменник Васілій Регеж-Горохов видав книгу творів Корнєя Чуковського марійською мовою. Наклад: 2000 примірників. [8]
  • 2009 рік: створена марійськомовна Вікіпедія. [9]
  • 2009 рік: у Башкортостані в селі Сусади-Ебалак Янаульського району відкрили бюст основоположнику марійського мовознавства Валеріану Васильєву.[10]
  • 2009 рік: підручник з марійської мови авторства Любові Майкової став лауреатом всеросійського конкурсу "Найкраща книга року" у номінації "Найкраща навчальна книга". [11]
  • 2009 рік: Спілка Марійської Молоді "У вий", товариство міжкультурних зв'язків "ВийАр", Марійський Національний Конгрес та ряд інших громадських організацій за підтримки Міністерства культури Марій Ел провели конкурс “Мый марла ойлем!” ("Я розмовляю марійською!") - мета конкурсу - розширення сфери вжитку марійської мови. [12]
  • 2009 рік: в інтернеті з'явився перший марійсько-російський словник. Віртуальне видання було створено на базі словника марійських лінгвістів Валєріана Васільєва та Зіновія Учаєва. Розробив словник та розмістив його на спеціальному сайті Вячеслав Кілєєв. Словник містить більш як 8 000 найвживаніших марійських слів. [13]
  • 2009 рік: МВС Марій Ел запустило марійськомовну версію свого сайту. [14]
  • 2009 рік: головний редактор газети "Мер Ой" Анатолій Смірнов звернувся до Міграційної служби Марій Ел з проханням запровадити у паспорти громадян РФ, що мешкають в республіці спеціальні сторінки на марійській мові. [15]
  • 2009 рік: представники марійської інтелігенції анонімно звернулись до угорської газети "BARIKÁD" з проханням допомогти відстояти права марійців на рідну мову та культуру в умовах русифікації. [16]
  • 2004 рік: Міський суд Йошкар-Оли задовільнив позов мешканця Йошкар-Оли Республіки Марій Ел Валєрія Одінцова про видачу йому паспорта з вкладкою на марійській мові. Проте до 2008 року це рішення не було виконане. Згодом управління Федеральної міграційної служби подало позов про зупинення цього рішення. Підставою для подання такого позову зі сторони Федеральної міграційної служби стала та обставина, що, буцімто, виконавча влада не виготовляє вкладок до паспорта. Вже у 2010 році президент Республіки Марій Ел Лєонід Маркєлов зробив заяву про те, що відсутність вкладки у паспорті громадянина РФ марійською мовою не є порушенням конституційних прав громадян.[17]

Джерела[ред.ред. код]

  • Троицкий В. П., Черемисско-русский словарь, Казань, 1894 (горн. и лугов.);
  • Васильев В. М., Записки по грамматике народа мари, Казань, 1918 (горн. и лугов.);
  • Шорин В. С., Маро-русский словарь горного наречия, Казань, 1920;
  • Кармазин Г. Г., Материалы к изучению марийского языка, Краснококшайск, 1925 (лугов.);
  • Его же, Учебник марийского языка лугово-восточного наречия, Йошкар-Ола, 1929;
  • Васильев В. М., Марий Мутэр (словарь горн. и лугов.), Центриздат, М., 1929;
  • Castrén M. A., Elementa grammaticae tscheremissicae, Kuopio, 1845 (горн.);
  • Wiedemann F., Versuch einer Grammatik der tscheremissischen Sprache, SPB, 1847 (горн.);
  • Budenz J., Erdei és hegyi cseremisz szótár, Pest, 1866 (мар., венг., лат. словарь, горн. и лугов.);
  • Szilasi M., Cseremisz szótár, Budapest, 1901 (мар., венг., нем. словарь горн. и лугов.);
  • Ramstedt C., Bergtscheremissische Sprachstudien, Helsingfors, 1902 (кроме текстов мар., нем. словарь, горн.);
  • Beke О., Cseremisz nyelvtan, Budapest, 1911 (грам. горн. и лугов.);
  • Räsänen M., Die tschuwassischen Lehnwörter im Tscheremissischen, Helsinki, 1920;
  • Lewy E., Tscheremissische Grammatik, Lpz., 1922 (лугов.);
  • Wichmann Y., Tscheremissische Texte mit Wörterverzeichnis und grammatikalischem Abriss, Helsingfors, 1923 (кроме текстов словарь и грам. очерк, горн. и лугов.);
  • Räsänen, Die tatarischen Lehnwörter im Tscheremissischen, Helsinki, 1923.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Депутаты Европарламента выразили протест по поводу реорганизации марийской школы в Пермском крае
  2. В Интернете выложена бета-версия электронного словаря марийского языка
  3. http://www.finugor.ru/ru/node/13553
  4. В сети появился англо-марийский электронный словарь
  5. Русско-англо-марийский словарь компьютерных терминов вышел в Интернет
  6. В детских садах Йошкар-Олы детей мари превращают в изгоев
  7. Адвокатская палата республики Марий Эл
  8. Произведения Корнея Чуковского переведены на марийский язык
  9. Утверждена марийская википедия
  10. В Башкортостане открыт бюст основоположнику марийского языкознания Валериану Васильеву
  11. Новая победа марийских книгоиздателей
  12. Положение конкурса-акции «Мый марла ойлем!» («Я говорю по-марийски!»)
  13. http://mk.12rus.ru/List/18/4477/
  14. МВД Марий Эл запустило марийскую версию своего сайта
  15. Главный редактор газеты "Мер Ой" предлагает сделать специальные вкладыши в паспорта жителей Марий Эл
  16. A Mari Köztársaság elleni oroszosítási tervekről
  17. Житель Йошкар-Олы семь лет отстаивает право на вкладку в паспорт на марийском языке

br />

Нурым, курыкым кодем мый,