Вулиця Дерібасівська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вулиця Дерібасівська
Flag of Odessa.svg Одеса
Вигляд вулиці з будинку Ісаковича
Вигляд вулиці з будинку Ісаковича
Місцевість Центр
Район Приморський
Історична інформація
Назва на честь Жозепа де Рібаса
Назва радянського періоду (російською) Дерибасовская
Протяжність 950м
Координати початку 46°29′01″ пн. ш. 30°44′42″ сх. д. / 46.483612° пн. ш. 30.744969° сх. д. / 46.483612; 30.744969
Координати 46°29′04″ пн. ш. 30°44′04″ сх. д. / 46.48444° пн. ш. 30.73444° сх. д. / 46.48444; 30.73444Координати: 46°29′04″ пн. ш. 30°44′04″ сх. д. / 46.48444° пн. ш. 30.73444° сх. д. / 46.48444; 30.73444
Координати кінця 46°29′04″ пн. ш. 30°43′58″ сх. д. / 46.484559° пн. ш. 30.732785° сх. д. / 46.484559; 30.732785
Поштові індекси 65082, 65045, 65026
Транспорт
Тролейбуси Тр1, 2 (до 1984)
Рух пішохідний, автомобільний
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Будинки Ісаковича
Парки Міський сад
Вулиця Дерібасівська на Вікісховищі

Ву́лиця Деріба́сівська — пішохідна вулиця в центрі міста Одеси (Україна), яку вважають головною вулицею.

Свою назву (спочатку італ. La strata Ribas, кат. el carrer de Ribas) вулиця отримала на честь Жозепа де Рíбаса за розташуванням його будинку на цій вулиці, у якому потім жив його брат, Фелікс де Рібас. Крім того, ця вулиця є традиційною приймальницею таких свят міста, як: Одеська Гуморина та День міста.

Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

Міський сад[ред.ред. код]

Докладніше у статті Міський сад (Одеса)
У Міському Саду на Дерібасівській — статуя лева

Поряд з Дерібасівською, між вулицями Преображенська та Гаванна, розташований перший парк Одеси, побудований у 1803 році, майже відразу після заснування міста, братами Хосе і Феліксом де Рібас. У 1806 році Фелікс подарував місту ділянку землі, що стала першим міським садом.

З середини 2006 року міський сад перебував на реставрації, а в травні 2007 року знов відкрився для відвідувачів. У парку з'явився співаючий фонтан, було відреставровано круглу криту сцену, де проходять виступи симфонічних оркестрів. Також Міськсад (в Одесі кажуть: Горсад) відомий своїми пам'ятниками: деякі з них стали символами Одеси. Це пам'ятники левові, монумент «Дванадцятий стілець», встановлений на честь книги Ільфа і Петрова «Дванадцять стільців», пам'ятник Леоніду Утьосову, і пам'ятник пілоту та спортсмену початку XX століття Сергію Уточкіну.

Пам'ятник Йосипу де Рібасу[ред.ред. код]

Пам'ятник Де Рібасу

Установлений на самому початку Дерібасівської вулиці, на розі з Польською. Скульптор — заслужений художник України Олександр Князик. Де Рібас зображений таким чином, що в одній руці він тримає тростину, а в другій — план міста.

Бюст Людовика Лазаря Заменгофа[ред.ред. код]

Докладніше у статті Бюст Заменгофа

Перший і єдиний в Україні бюст творця мови есперанто Людовіка Лазаря Заменгофа розташований у дворику Дерібасівської, будинок 3. Встановлений у 1959 році. Скульптор Микола Блажков.

Пісні[ред.ред. код]

Дерібасівська як місце дії фігурує в багатьох так званих «одеських» піснях, найвідомішими з яких є «На Дерибасовской открылася пивная» та «Как на Дерибасовской, угол Ришельевской».


Див.також[ред.ред. код]