Вірівка (Покровський район)
| село Вірівка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Покровський район |
| Громада | Добропільська міська громада |
| Облікова картка | Вірівка |
| Основні дані | |
| Населення | ▼ 516 (01.01.2017) |
| Площа | 2.42 км² |
| Густота населення | 213.2 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 85020 |
| Телефонний код | +380 6277 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°28′59″ пн. ш. 36°58′51″ сх. д. / 48.48306° пн. ш. 36.98083° сх. д.Координати: 48°28′59″ пн. ш. 36°58′51″ сх. д. / 48.48306° пн. ш. 36.98083° сх. д. |
| Водойми | р. Бик |
| Відстань до обласного центру |
79,9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 85020, Донецька обл., Добропільський р-н, смт. Святогорівка, пров. Поштовий, 10 |
| Карта | |
  Вірівка | |
 Вірівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ві́рівка — село Добропільської міської громади Покровського району Донецької області, Україна.
Історія[ред. | ред. код]
Заснування[ред. | ред. код]
Засновано в кінці ХYІІІ сторіччя. Спочатку належало поміщику капітану Олексію Григоровичу Шахову (тавро якого добре видно на керамічній цеглі будівель). Прибули в слободу Вірівку з села Олексіївки (нині село Шахове) в 1788 році. В 1795 році в слободі проживало 132 чоловіки і 107 жінок.
У списку населених місць Катеринославської губернії Бахмутського повіту за 1859 Веровка відзначена як село владельческая з 15 дворами і жителями — 57 чоловічої і 60 жіночої статі.[1] Останніми власниками села були представники роду Роговських. Садиба належала поміщику Миколі Івановичу Роговському. Сам будинок э дуже цікавою памяткою архітектури початку ХХ сторіччя. Будівництво якокого було закінчено в 1912 році.
В 1905 році наймані робітники поляка Роговського організували страйк з вимогою підвищення їм заробітної плати і заміни керуюючого маєтком. Поміщик був змушений задовольнити вимоги робітників.
За відомостями 1908 року село Веровка входить до Криворізької волості і мало вже 30 дворів і 573 жителя — з них 287 жіночої і 286 чоловічої статі. В селі був свій невеликий кінний завод, велика ферма, на якій утримували дійних корів та овець.
Найближча церква була у селі Св'ятогорівці Церква Успіння Пресв'ятої Богородиці і прихожани села Вірівка входила в її прихід.
У 80-90-х роках XIX сторіччя кустарний видобуток вугілля в районі Вірівки вів поміщик С. Г. Роговский. Вугілля добували для потреб економії. Був розкритий пласт вугілля, що розроблявся в районі Завидового. На селянську шахту на правому березі річки Бик навпроти Завидового вказує і О. О. Гапєєв[2][3][4].
Визвольні змагання[ред. | ред. код]
У роки Визвольних змагань діяв загін Р. Т. Тремби, який поповнило понад 100 місцевих селян.
УРСР[ред. | ред. код]
У 1920 році в селі створено радгосп імені Кірова. В 1921 році почала працювати сільськогосподарська профшкола імені Тімірязєва, яка готувала кадри агрономів, зоотехніків і механізаторів. В 1923 році перейменовано в агротехнікум. Серед випусників школи був П. М. Семик — працівник Ради Міністрів УРСР, Т.П, Зелена — науковий працівник Донецької дослідної станції садівництва.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 716 осіб, з яких 334 чоловіки та 382 жінки.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 666 осіб.[6]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 87,86 % |
| російська | 11,99 % |
| польська | 0,15 % |
Вірівська ЗОШ І—ІІІ ступенів[ред. | ред. код]
Заснована в 1919 році як перша радянська школа . В 1921 році перетворена в сільськогосподарську школу імені Тімірязева, в 1923 році в агротехнікум. В 1935 році технікум перевели в Запорізьку область, а в селі Вірівка відкрили початкову школу. В 1950 році школа стала семирічною. В 1972 році відкрили нову школу на 320 учнів. В 2008 році школу закрили як малокомпонентну.
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Марченко Ганна — чиновник в міністерстві преси та пропаганди Української Народної Республіки, учасниця першого та другого зимового табору бійця дивізії «Галичина».
- Дідович Устинія Юхимівна — Герой Соціалістичної праці.
- Малєєви Петро, Тетяна і Ніна (у шлюбі Сіноліцина) — нагороджені Ізраільським інститутом катастрофи і героїзму національного меморіалу Катастрофи (Холокоста) і Героїзму Яд ва-Шем медаллю і Почесною грамотою Праведники народів світу.
Жертви сталінських репресій[ред. | ред. код]
- Синолицин Іван Пантелійович, 1886 року народження, село Св'ятогорівка Добропільського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Робітник радгоспу імені Саркісова. Проживав: хутір Вірівка Добропольського району Донецької області. Заарештований 8 січня 1937 року. Спецколегією Донецького облсуду у місті Сталіне (м. Донецьк) 20 червня 1937 року засуджений на 4 роки ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1960 році.
- Точка Андрій Гаврилович, 1911 року народження, село Вірівка Добропільського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Червоноармієць 195-го стрілецького полку 181-ї стрілецької дивізії. Заарештований 6 червня 1942 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР на 5 років ВТТ. Реабілітований у 1990 році.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Пам'ятник ВВВ -
Ліс Рроговського -
Маєток Роговського1 -
ТОК Вірівка
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Гуров А.В. (1893). Гидрогеологическое исследование (изучение подземных и родниковых вод) Павлоградского и Бахмутского уездов Екатеринославской губернии в виду обводнения и орошения края, с приложением главы о полезных ископаемых (Отчет Екатеринославскому губернскому земству). Х.
- ↑ Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л.
- ↑ Подолян В.В. (2009). Слово про Добропілля. Роки, події, люди. Добропілля.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- http://seloverovka.at.ua [Архівовано 9 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян — Донецьк: Престиж-party, 2009. 367 с.
| |||||||||||
| |||||||||||
