Герцеговина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Герцеговина
Херцеговина

Прапор Герб
Прапор Герб
[[Зображення:|250px|center|Розташування {{{назва_род}}}]]
Столиця
(та найбільше місто)
Офіційні мови {{{офіційні_мови}}}
Державний устрій {{{форма_правління}}}
Площа
Населення
 - Густота Помилка виразу: неочікуваний оператор //км²
Часовий пояс {{{часовий_пояс}}}
Домен інтернету {{{інтернет_домен}}}
Розташування Герцеговини

Герцегови́на (боснійська, хорватська: Hercegovina, сербська: Херцеговина, Hercegovina) є історичним і географічним регіоном в Дінарських Альпах, що включає південну частину сучасної Боснії і Герцеговини. Площа Герцеговини 9948 км² (або 10190 км² за іншими джерелами). Неофіційно межею між Боснією і Герцеговиною є Іванська планина

Населення[ред.ред. код]

Населення у Герцеговині було змішаним до розпаду Югославії, а також до Другої світової війни. Кожна з воєн спричинила етнічні чистки у великих масштабах. За переписом 1991 року, населення Герцеговини становило 437095 осіб. Етнічний склад населення розподілявся таким чином: 206457 — хорвати (47,2%), 112948 — боснійці (30,0%), 98047 — серби (21,3%), 6149 були зареєстровані як "інші" (1,4%). Боснійці мешкають вздовж річки Неретви, у тому числі у містах Коніц і Ябланіца. Східна частина відноситься до Республіки Сербської (Боснія і Герцеговина), в основному населеною сербами.

Історія[ред.ред. код]


Hercegovina5.jpg

Історія Герцеговини

Захумл'є (7-14 століття)
Травунія (7-11 століття)
Князівство Хум (12-14 століття)
Герцеговинське князівство (14-15 століття)
Герцеговинський Санжак (15-19 століття)
Герцеговинське повстання (1875)

У ранньому середньовіччі, територія сучасної Боснії і Герцеговини була розділена на безліч невеликих більш-менш незалежних територій. Герцеговина охоплює регіони Захумл'є і Травунії, впродовж більшої частини пізнього середньовіччя Герцеговина була під владою династії сербських царів Неманичів. Західна частина Герцеговини належала Королівству Хорватія до його падіння в 1102. Бан Стефан II Котроманич і король Тврко І Котроманич приєднали цей регіон до боснійської держави в 14 столітті.

Після ослаблення боснійської корони після смерті Тврко І, потужна дворянська родина Косаче — Великий князь Сандаль Хранік і його племінник, князь Стефан Вукчик Косача, правили Хумом самостійно, лише номінально визнаючи верховенство боснійських королів.

У документі відправленому Фридриху III від 20 січня 1448 року, боснійський герцог Стефан Вукчик Косача називав себе Герцогом (князем) Святого Сави, володарем Примор'я і Хума, великим герцогом Боснійського царства, а звідси землі, що набагато пізніше стала відома як земля герцога або Герцеговина.

У 1482 землі нащадків герцога Стефана були окуповані Османською імперією. Під владою Османської імперії Герцеговина була організована в повіт (санджак) в провінції (пашлик) Боснія. З 1833 по 1851 Герцеговина була відокремлена в пашлик під владою візира Алі-паши Ризванбеговича. Після його смерті, пашлики Боснія і Герцеговина були об'єднані. Нове адміністративне утворення, після 1853, зазвичай називають Боснією і Герцеговиною. Впродовж середини 19 століття Герцеговина була об'єктом розширення молодої Чорногорської держави під гаслом звільнення сербського народу від османського панування. Серби і хорвати Герцеговини брали активну участь в зусиллях Чорногорії з їхнього звільнення, і з цією метою вони часто піднімали повстання проти османського правління. До Берлінського конгресу 1878 року Чорногорія досягла успіху в звільненні і анексії значної частини Герцеговини, у тому числі області Никшича.

У 1878 році Герцеговина, разом з Боснією, була окупована Австро-Угорщиною, і лише номінально залишилася під османською владою. Це викликало велике невдоволення серед її населення, яке чинило опір загарбникам. Сербське населення Боснії і Герцеговини, сподівалися на те, що провінція буде розділена і передана до Сербії і Чорногорії. В результаті окупації тимчасовий розрив в сербсько-австрійських стосунках загрожував перерости у відкритий конфлікт.

У 1908 році Австро-Угорщина анексувала провінції, що призвело до Боснійської кризи, міжнародної суперечки через яку мало не почалася світова війна. Вбивство ерцгерцога Франца Фердінанда сталося через незадоволення сербів Боснії і Герцеговини австро-угорським правлінням.

Під час Першої світової війни, Герцеговина була ареною міжетнічних конфліктів. Уряд Австро-Угорщині сформував Шукорі — мусульманські і хорватські підрозділи міліції. Підрозділи шукорі були особливо активні в Герцеговині.

У 1918 році Герцеговина стала частиною недавно створеного Королівства сербів, хорватів і словенців (згодом перейменованого на Королівство Югославія). В 1941 Герцеговина підпадає під панування маріонеткової нацистської держави. Незалежна Держава Хорватія активізувала терор проти сербського населення до точки геноциду в перші місяці окупації. З 1941 по 1945 рік, Герцеговина пізнала боротьбу між хорватськими усташами, сербськими четниками, і югославськими партизанами. У 1945 році Боснія і Герцеговина стала однією з республік СФР Югославії. І залишалася такою до розпаду Югославії на початку 1990-х років.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.