Населення Боснії і Герцеговини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Боснії і Герцеговини M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 3,867 млн осіб
Густота 74,7 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,38 ‰
Природний рух
Природний приріст -0,13 %
Народжуваність 8,87 ‰
Фертильність 1,27 дітей на 1 жінку
Смертність 9,75 ‰
Смертність немовлят 5,72 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 13,48 %
 • 15–64 років 72,85 %
 • старіші за 65 років 13,67 %
Середня тривалість життя 76,55 року
 • чоловіків 73,54 року
 • жінок 79,77 року
Статева структура
загалом 0,95 чол./жін.
при народженні 1,07 чол./жін.
до 15 років 1,07 чол./жін.
15–64 років 1,01 чол./жін.
після 65 років 0,64 чол./жін.
Етнічні групи
Нація боснійці
Найбільший етнос бошняки
Нацменшини серби, хорвати
Мови
Офіційна боснійська, хорватська, сербська
Також у побуті албанська, чорногорська

Населення Боснії і Герцеговини. Чисельність населення країни 2015 року становила 3,867 млн осіб (129-те місце у світі)[1]. Чисельність боснійців стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 8,87 ‰ (212-те місце у світі), смертність — 9,75 ‰ (48-ме місце у світі), природний приріст — -0,13 % (207-ме місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Боснії і Герцеговині, станом на 2015 рік, дорівнює 8,87 ‰ (212-те місце у світі); 2006 року — 8,77 ‰[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,27 дитини на одну жінку (218-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 45,8 % (станом на 2012 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 26,3 року (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Боснії і Герцеговині 2015 року становила 9,75 ‰ (48-ме місце у світі); 2006 року — 8,27 ‰[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,13 % (депопуляція) (207-ме місце у світі); 2006 року — 1,35 %[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Боснії і Герцеговини, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Боснії і Герцеговини становить 41,7 року (35-те місце у світі): для чоловіків — 40,2, для жінок — 43,1 року[1]. 2006 року ці показники дорівнювали загалом — 38,5, для чоловіків — 37,2, для жінок — 39,5 року. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 76,55 року (85-те місце у світі), для чоловіків — 73,54 року, для жінок — 79,77 року[1]. Загалом відчутний тренд до зниження цього показника, 2006 року він дорівнював загалом 78 рокам, для чоловіків — 74,5 року, для жінок — 81,9 року.

Вікова структура населення Боснії і Герцеговини, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 13,48 % (269 086 чоловіків, 252 189 жінок);
  • молодь віком 15-24 роки — 12,36 % (246 849 чоловіків, 231 007 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 46,48 % (902 704 чоловіка, 894 787 жінок);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 14,01 % (259 579 чоловіків, 282 371 жінка);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 13,67 % (206 288 чоловіків, 322 195 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,1; коефіцієнт розлучуваності — 0,4; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 8 (дані за 2010 рік)[2][3]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 29,6 року, жінки — 26,4 року, загалом — 28 років (дані за 2014 рік)[4].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення за регіонами

Густота населення країни 2015 року становила 74,7 особи/км² (132-ге місце у світі)[1]. Більшість населення концентрується в північній та центральній частинах, населених сербами і бошняками, відповідно.

Урбанізація[ред. | ред. код]

Боснія і Герцеговина середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 39,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,14 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Сараєво (столиця) — 318,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,38 ‰ (131-ше місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 6,68 тис. біженців з Хорватії[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 98,32 тис. внутрішньо переміщених осіб, босняків, сербів і хорватів, що залишили домівки під час громадянської війни 1992—1995 років.

У країні перебуває 58 осіб без громадянства[1].

Боснія і Герцеговина є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[5].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2014 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
босняки
  
50.1%
серби
  
30.8%
хорвати
  
15.4%
інші
  
2.7%

Головні етноси країни: бошняки — 50,1 %, серби — 30,8 %, хорвати — 15,4 %, інші — 2,7 % (оціночні дані за 2013 рік)[1]. Оціночні дані по Республіці Сербській викликають багато питань щодо методології проведення аналізу.

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Мови[ред. | ред. код]

Мови Боснії і Герцеговини (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
боснійська
  
50,1%
хорватська
  
15%
сербська
  
30%

Офіційні мови[6]: боснійська, хорватська і сербська. Боснія і Герцеговина, як член Ради Європи, підписала 7 вересня 2005 року і ратифікувала 21 вересня 2010 року (вступила в дію 1 січня 2010 року) Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 жовтня 2001 року). Регіональними мовами визнані: албанська, чорногорська, чеська, словацька, хорватська, словенська, угорська, македонська, італійська, німецька, польська, румунська, русинська, турецька, українська, їдиш і ладино[7].

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Боснії і Герцеговині (2015 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
40%
православні
  
31%
католики
  
15%
інші
  
14%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 40 %, православ'я — 31 %, римо-католицтво — 15 %, інші — 14 % (станом на 2015 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Рівень письменності 2015 року становив 98,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,5 % — серед чоловіків, 97,5 % — серед жінок[1]. Дані про державні витрати на освіту у відношенні до ВВП країни, станом на 2015 рік, відсутні. Середня тривалість освіти становить 14 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 15 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,93 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 9,6 % ВВП країни (24-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 5,72 ‰ (169-те місце у світі); хлопчиків — 5,79 ‰, дівчаток — 5,64 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 11 випадків на 100 тис. народжень (157-ме місце у світі)[1].

Боснія і Герцеговина входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

Кількість хворих на СНІД 2003 року дорівнювала 900 особам, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15-49 років станом на 2015 рік відсутні[1]. 2000 року від цієї хвороби в країні померло 100 осіб[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 19,2 % (47-ме місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 1,5 % (оцінка на 2012 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,7 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 99,9 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 98,9 %, в сільській місцевості — 92 %, загалом по країні — 94,8 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 40,7 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 19 %; частка осіб похилого віку — 21,7 %, або 4,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2011 року перебувало 17,2 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2,7 %, верхній дециль — 27,3 % (станом на 2007 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 2,516 млн унікальних інтернет-користувачів (89-те місце у світі), що становило 65,1 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 1,47 млн осіб (132-ге місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 19 %; промисловість і будівництво — 30 %; сфера послуг — 51 % (2013)[1]. 24,72 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (5 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 43,9 % працездатного населення, 2013 року — 43,9 % (198-ме місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 62,8 %, серед юнаків — 62,8 %, серед дівчат — 62,8 % (1-ше місце у світі)[1]. Наведено офіційні дані статистики, реальний стан безробіття невідомий через велику частку сірої економіки.

Кримінал[ред. | ред. код]

Наркотики[ред. | ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Зростаюча роль, як транзитної країни для наркотрафіку героїну до Західної Європи, невеликої кількості марихуани; вкрай уразлива для відмиванню грошей, через відсутність регульованої економіки, слабких правоохоронних органів, поширеної корупції[1].

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Боснії і Герцеговини докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[8][9].

Гендерний стан[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15-24 років — 1,07 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25-54 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55-64 років — 0,92 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,64 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Населення Боснії і Герцеговини
Рік Населення Зміна
1950 2 779 000
1955 2 944 000 +5.9%
1960 3 180 000 +8.0%
1965 3 396 000 +6.8%
1970 3 564 000 +4.9%
1975 3 747 000 +5.1%
1980 3 914 000 +4.5%
1985 4 122 000 +5.3%
1990 4 308 000 +4.5%
1996 3 645 000 −15.4%
2000 3 781 000 +3.7%
2005 3 843 000 +1.6%
2010 3 843 000 +0.0%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[10].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Переписи[ред. | ред. код]

Переписи в Боснії і Герцеговині проводяться регулярно з 1965р. проводяться вони раз на 5 років. За цими переписами можемо сказати, що до 1990-х. років населення країни жваво збільшувалося. Але війна змусила багатьох людей виїхати і населення країни скоротилось зараз спостерігається деяка стабільність у демографічному стані.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах Bosnia and Herzegovina : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 19 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 19 April. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. Mean age at first marriage by sex : [англ.] // United Nations Economic Commission for Europe. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — вік першого шлюбу за країною, за статтю.
  5. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  6. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  7. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  8. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  9. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  10. ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]