Боснійська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Боснійська
Bosanski
поширення боснійської зазначено рожевим
поширення боснійської зазначено рожевим
Поширена в: БіГ (бл. 1,7 млн.), Сербія і Чорногорія (245 тис.), Хорватія(20 тис.), Словенія (31,499 тис.)[1], Республіка Македонія (25 тис.), Косово (20 тис.), інші країни світу (300 тис.)
Регіон: Балкани
Носії: 2,7 млн.
Місце: нижче за соте
Класифікація: Індоєвропейська сім’я
  Слов’янська група
   Південнослов’янська підгрупа
Офіційний статус
Державна: Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Офіційна: Чорногорія Чорногорія
мова меншостей:
Flag of Kosovo.svg Косово
Сербія Сербія
Коди мови
ISO 639-1 bs
ISO 639-2 bos
SIL BOS

Босні́́йська мо́ва (бос. bosanski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови,[2][3][4] яким користуються босняки. Боснійська є однією з трьох офіційних мов Боснії та Герцеґовини, разом із сербською та хорватською, а також офіційно визнана міноритарною чи регіональною мовою в Сербії, Чорногорії та частково визнаній Республіці Косово.

Босняки використовують латинську та кириличну графіку (історично вживали також арабицю). Серед інших різновидів сербохорватської мова вирізняється значною кількістю запозичень із арабської, османської та перської мов, в основному через взаємодію з цими мовами на ґрунті ісламських зв'язків.[5][6][7]

Боснійська мова базується на найбільш поширеному діалекті сербохорватської — штокавського (конкретніше — на східногерцеґовинському), що є основою також хорватської, сербської та чорногорської. До розпаду Югославії ці мови об'єднували терміном "сербохорватська", який зараз вживають щодо спільної граматики, лексики та синтаксису, хоча він часто є контроверсійним для носіїв боснійської.[8] У дипломатичних (іноді також у інших) колах вживають термін сербохорватобоснійська (англ. Serbo-Croat-Bosnian (SCB)) або боснохорватосербська (англ. Bosnian-Croatian-Serbian (BCS).

Відродження мови в 90-і[ред.ред. код]

У результаті війни, що тривала на території Боснії та Герцеговини після розпаду СФРЮ, в мультиетнічному суспільстві державотворчу функцію отримують мусульмани — специфічне національне утворення, вперше законодавчо оформлене у Конституції СФРЮ 1974 року. Для потреб нової держави розбудовується своя літературна мова — боснійська, яка повинна відігравати роль об'єднавчого фактора.

Владою республіки проводяться заходи з пропаганди власної державної мови. Інформація про заснування «Матиці боснійської» (відповідно до відомих осередків культурної, просвітницької та наукової діяльності у СРЮ — «Матиця сербська» та в Хорватії — «Матиця хорватська»). Побачив світ підручник «Боснійська мова» автора Сенахіда Халіловича, виданий у місті Сараєві у 1991 році видавництвом «Боснійське коло». В анотації зазначено, що у цій книзі «…говориться про мову, яку давні боснійці, босанці або бошняці називали боснійською або бошнячкою мовою, давши їй своє імення та ім'я своєї країни». Книга містить п'ятнадцять вибраних творів, написаних боснійською мовою, автори яких не тільки фахівці-мовознавці, але й відомі письменники, публіцисти, історики та інші.

Вийшли такі видання як «Граматика боснійської мови» (перевидання підручника 1890 року, Сараєво, 1996 рік), книги «Боснія, боснійство та боснійська мова», «Боснійська мова у 100 запитаннях та 100 відповідях» (автор Джевад Яхич, видавництво «Матиця боснійська», 1999 рік), «Боснійський народ та його мова» (автор Джевад Яхич, видавництво «Лілян», 1999 рік), «Інтерпункція у теорії та практиці боснійської, хорватської та сербської мови» (автор Мустафа Аянович, видавництво «Боснійська книга», 1997 рік) тощо.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Polozaj in status pripadnikov narodov nekdanje Jugoslavije v Republiki Sloveniji(словен.)
  2. David Dalby, Linguasphere (1999/2000, Linguasphere Observatory), pg. 445, 53-AAA-g, "Srpski+Hrvatski, Serbo-Croatian".
  3. Benjamin V. Fortson, IV, Indo-European Language and Culture: An Introduction, 2nd ed. (2010, Blackwell), pg. 431, "Because of their mutual intelligibility, Serbian, Croatian, and Bosnian are usually thought of as constituting one language called Serbo-Croatian."
  4. Václav Blažek, "On the Internal Classification of Indo-European Languages: Survey" retrieved 20 Oct 2010, pp. 15–16.
  5. Algar, Hamid (2 July 1994). Persian Literature in Bosnia-Herzegovina. Oxford: Journal of Islamic Studies (Oxford). с. 254–68. 
  6. Balić, Smail (1978). Die Kultur der Bosniaken, Supplement I: Inventar des bosnischen literarischen Erbes in orientalischen Sprachen. Vienna: Adolf Holzhausens, Vienna. с. 111. 
  7. Balić, Smail (1992). Das unbekannte Bosnien: Europas Brücke zur islamischen Welt. Cologne, Weimar and Vienna: Bohlau. с. 526. 
  8. Radio Free Europe – Serbian, Croatian, Bosnian, Or Montenegrin? Or Just 'Our Language'? Živko Bjelanović: Similar, But Different, Feb 21, 2009, accessed Oct 8, 2010

Посилання[ред.ред. код]


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.