Грицаївка (Сватівський район)
| село Грицаївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Сватівський район |
| Рада | Білокуракинська селищна громада |
| Облікова картка | Грицаївка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 р. |
| Населення | 138[1] |
| Площа | 1,234 км² |
| Густота населення | 111,83 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92241 |
| Телефонний код | +380 6462 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°26′25″ пн. ш. 38°36′31″ сх. д. / 49.44028° пн. ш. 38.60861° сх. д.Координати: 49°26′25″ пн. ш. 38°36′31″ сх. д. / 49.44028° пн. ш. 38.60861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
146 м |
| Водойми | р. Козинка |
| Відстань до районного центру |
14 км |
| Найближча залізнична станція | Білокуракине |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92241, Луганська область, Білокуракинський район, с. Бунчуківка |
| Карта | |
  Грицаївка | |
 Грицаївка | |
| Мапа | |
| |
Грицаї́вка — село в Україні, у Білокуракинській селищній громаді Сватівського району Луганської області.
Площа села 132 га.[2]
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване козаками-переселенцями на початку XVII століття. Заселення цих земель наприкінці XVII — початку XVIII століть відбувалося за участі Острозького та Ізюмського полків. Люди приходили й самочинно в цей край на промисли: займалися рибальством, полюванням, бджільництвом. Стосунки українських «уходників» і царської сторожової служби були не безхмарними. Нові хвиля повстань в Україні і їх поразки змушували козаків і селян шукати свого притулку на Слобідській Україні.
На початку XVIII століття, після азовських походів Петра I ці землі були віддані князю Борису Куракіну. Його син Олександр Куракін у 1730—1760 роках розводив на цих землях овець та велику рогату худобу, давав притулок кріпакам-утікачам з України та Росії, козакам з Чернігівської губернії, заради заселення спустошених придушенням повстання Булавіна земель[2].
1804 року в селі по лівому боку яру налічувалось 12 дворів[3].
Під час Голодомору 1932—1933 років за архівними даними в селі загинуло 227 осіб[4].
У роки німецько-радянської війни село було окуповане німецько-італійськими військами з липня 1942 по січень 1943 року. Під час Острогозько-Россошанської наступальної операції частинам Південно-Західного фронту Червоної армії була поставлена задача вийти 18 січня 1943 року на лінію Шахове — Нагольна — Дем'янівка — Грицаївка — Гайдуківка. 25 січня 1943 року бійці 267 стрілецької дивізії вийшли на рубіж Грицаївка — Струнівка — Гайдуківка[5].
Населення[ред. | ред. код]
Населення становить 79 осіб, 36 дворів[2].
Вулиці[ред. | ред. код]
У селі існують вулиці: Дорожня, Жовтнева, Зарічна, Лісна, Першотравнева, Підгірна.
Економіка[ред. | ред. код]
За радянських часів землі села належали колгоспу імені Кірова з центральною садибою в селі Бунчуківка. Колгосп мав 6046 га сільгоспугідь, з них 3735 га ріллі. Головами колгоспу були: 1962—1975 — Вітер Іван Григорович; 1975—1997 — Греков Олександр Іванович[2]. Господарство спеціалізувалось на відгодівлі великої рогатої худоби. Колгосп був нагороджений іменним прапором від імені ЦК КПРС, Верховної Ради СРСР та ВЛКСМ.
Транспорт[ред. | ред. код]
Село розташоване за 17 км від районного центру і за 17 км від залізничної станції Білокуракине на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова[2].
Культура[ред. | ред. код]
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- Історія Білокуракинщини
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Луганська область
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ За Всеукраїнським переписом 2001 року.
- ↑ а б в г д Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
- ↑ (рос.) Экономические примечания на Старобельский уезд, 1804 / Сост. С. А. Сычева. — Х., 2008. — 168 с.
- ↑ Михайличенко В. В., Борзенко М. О., Жигальцева В. Л. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Луганська область. [Архівовано 25 серпня 2010 у Wayback Machine.] — Луганськ: Янтар. — 2008. — 921 с.
- ↑ (рос.) Филоненко С. И., Филоненко А. С. Острогожско-россошанская операция — «Сталинград на Верхнем Дону» [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
Література[ред. | ред. код]
- Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.
- Метрична книга Різдво-Богородицької церкви слободи Бунчужної за 1865—1867 роки. — Державний архів Луганської області (ДАЛО). Фонд 126. Опис 16, справа 3, 284 аркушів.
- Метрична книга Різдво-Богородицької церкви слободи Бунчужна за 1892—1896 роки. — Державний архів Луганської області (ДАЛО). Фонд 126. Опис 16, справа 14, 296 аркушів.
- Метрична книга Різдво-Богородицької церкви слободи Бунчужна за 1873—1881 роки. — Державний архів Луганської області (ДАЛО). Фонд 126. Опис 16, справа 16а, 463 аркуші.
- Метрична книга Різдво-Богородицької церкви слободи Бунчужна за 1903—1905 роки. — Державний архів Луганської області (ДАЛО). Фонд 126. Опис 16, справа 22, 210 аркушів.
- Метрична книга Різдво-Богородицької церкви слободи Бунчужна за 1914—1916 роки. — Державний архів Луганської області (ДАЛО). Фонд 126. Опис 16, справа 31, 215 аркушів.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Грицаївка. [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Грицаївка [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] на Вікімапії.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |