Заїківка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Заїківка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Сватівський район
Рада Білокуракинська селищна громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1659
Населення 259[1]
Площа 3,13 км²
Густота населення 66,93 осіб/км²
Поштовий індекс 92243
Телефонний код +380 6462
Географічні дані
Географічні координати 49°27′21″ пн. ш. 38°45′57″ сх. д. / 49.45583° пн. ш. 38.76583° сх. д. / 49.45583; 38.76583Координати: 49°27′21″ пн. ш. 38°45′57″ сх. д. / 49.45583° пн. ш. 38.76583° сх. д. / 49.45583; 38.76583
Середня висота
над рівнем моря
67 м
Водойми р. Біла
Відстань до
районного центру
9 км
Найближча залізнична станція Чумбур
Відстань до
залізничної станції
1,5 км
Місцева влада
Адреса ради 92202,
Луганська область,
смт Білокуракине,
площа Горького, 4
Білокуракинська громада
Карта
Заїківка. Карта розташування: Україна
Заїківка
Заїківка
Заїківка. Карта розташування: Луганська область
Заїківка
Заїківка
Мапа
Мапа

Заї́ківка — село в Україні, у Білокуракинській селищній громаді Сватівського району Луганської області.

Площа села 313,3 га.[2] Селом тече річка Біла, права притока Айдару (басейн Сіверського Дінця).

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване у 1659 році. На початку XVIII століття, після азовських походів Петра I ці землі були віддані князю Борису Куракіну. Його син Олександр Куракін займався освоєнням цих земель в 1730-1760-х роках, розводив на цих землях овець та велику рогату худобу, давав притулок кріпакам-утікачам з України та Росії.

1804 року на хуторі по лівому березі річки Біла налічувалось 18 дворів[3].

1923 року з Олексіївської (Нещеретове, Паньківка, Шапарівка, Грицаївка, Заїківка, Бунчуківка), Білокуракинської і Павлівської волостей був утворений Білокуракинський район.

Під час Голодомору 1932—1933 років за архівними даними в селі загинуло 298 осіб[4].

1937 року введена в експлуатацію залізниця Москва — Донбас[2].

У роки німецько-радянської війни село було окуповане німецько-італійськими військами з 9 липня 1942 по 19 січня 1943 року. У Заїківці діяла партійно-комсомольська група під керівництвом секретаря Білокуракинського райкому КП(б) Ключенкова Л. Т. За час німецької окупації селян відправляли на вантаження піску в Олексіївському кар'єрі. Під час Острогозько-Россошанської наступальної операції частинам Південно-Західного фронту Червоної армії була поставлена задача вийти 18 січня 1943 року на лінію Шахове — Нагольна — Дем'янівка — Грицаївка — Гайдуківка. У січні 1943 року бійці 172 стрілецької дивізії і 115 танкової бригади зайняли село[5].

Постаті[ред. | ред. код]

Світличний Олександр Григорович (1982—2014) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Населення[ред. | ред. код]

Населення становить 218 осіб, 118 дворів[2].

1885 року на колишньому державному хуторі Олексіївської волості Старобільського повіту проживала 641 особа, було 222 дворових господарства[6]. У 1914 році в селі проживало 1174 особи[7].

Вулиці[ред. | ред. код]

У селі існують такі вулиці: Зарічна, Підгірна, Радянська[джерело?], Шкільна.

Економіка[ред. | ред. код]

За радянських часів на землях Заїківки господарював колгосп «Шлях Леніна», за яким було закріплено 4273 га сільськогосподарських угідь, з низ 2717 га орної землі. Основним виробничим напрямком господарства було зернове рослинництво та м'ясо-молочне тваринництво. З підсобних підприємств колгосп мав олійницю з переробки соняшнику.

Транспорт[ред. | ред. код]

Розташоване за 9 км від райцентру, найближча залізнична станція Чумбур за 1,5 км на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова. З районним центром зв'язує асфальтований автошлях.

Культура[ред. | ред. код]

У селі щороку в другу неділю жовтня святкують день села.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. За Всеукраїнським переписом 2001 року.
  2. а б в Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
  3. (рос.) Экономические примечания на Старобельский уезд, 1804 / Сост. С. А. Сычева. – Х., 2008. – 168 с.
  4. Михайличенко В. В., Борзенко М. О., Жигальцева В. Л. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Луганська область. [Архівовано 19 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Луганськ: Янтар. — 2008. — 921 с.
  5. (рос.) Филоненко С. И., Филоненко А. С. Острогожско-россошанская операция — «Сталинград на Верхнем Дону» [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
  6. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  7. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]