Давидов Денис Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Денис Давидов

Дави́дов Дени́с Васи́льович (16 (27) липня 1784(17840727), Москва22 квітня (4 травня) 1839, село Верхня Маза Сизранского повіту Симбірської губернії, нині Радищевського району Ульяновської області Російської Федерації)  — російський поет «Пушкінської плеяди», генерал-лейтенант, партизан.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в родині бригадира Василя Денисовича Давидова (1747–1808), що служив під командуванням Олександра Суворова. Одержав блискуче для свого часу домашнє виховання.

1801 року став юнкером у Кавалергардському полку і 1802 року одержав чин корнета. 1804 року «за писання обурливих віршів» в чині ротмістра переведено в Білоруський гусарський полк, що був розквартирований в м.Звенигородка Київської губернії. 1806 року зараховано в Гусарський лейб-гвардії полк. 1807 рік був початком бойового поприща Давидова: його призначили ад'ютантом до князя Багратіона, брав участь майже у всіх боях цієї кампанії.

Узимку 1808 року в складі російської армії, що діяла у Фінляндії, пройшов разом з Кульневим до Улеаборгу, зайняв з козаками острів Карлое і, повернувшись до авангарду, відступив по льоду Ботнічної затоки.

Один з організаторів і активний учасник партизанського руху під час війни 1812 року з французами, пізніше — генерал-лейтенант.

Був членом товариства «Арзамас», співпрацював у журналі «Современник».

Творчість[ред.ред. код]

Денис Давидов був авторм байок, сатиричних віршів, елегій, які увійшли до збірки 1832 року «Вірші». Відомий як співець гусарського братства й хоробрості. Лірична поезія Давидова відзначається багатством ритміки та мелодики вірша, часто має романсовий характер.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]