Джамі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джамі

Джамі (перс. جامی‎, тадж. Ҷомӣ або Нуріддін Абдуррахман ібн Ахмад, 18 серпня 1414, Джам, поблизу Нішапура, Хорасан - 19 листопада 1492, Герат) - таджицько-перський письменник, філософ, музикознавець. Джамі вважається завершителем класичного періоду поезії перською мовою. Низку поезій Джамі українською перекладав Василь Мисик.

Життєпис[ред.ред. код]

Нураддін Абдаррахман ібн Ахмад ібн Мохаммад, відомий як Джамі, народився в родині впливової духовної особи. Його батьківщиною вважають містечко Джам, неподалік від Нішапуру (Іран). Абдаррахман здобув освіту в Гераті та Самарканді. Надалі відмовився від придворної кар'єри і приєднався до суфійського ордену «Накшбанді». В 1456 році очолив Гератський орден. Був вчителем візира Алішера Навої.

Творчість[ред.ред. код]

Характерна риса творчості Джамі - багатожанровість. Він користувався всіма традиційними поетичними формами - месневі, касида, газель, рубаї, кита. Він писав прозові суфійські трактати, світські твори: трактати про римування і метрику, посібники зі складання шарад му'амма - мистецтво, яке було досить поширене протягом XV століття.

Розквіт його творчості, що припадає на час після 1474 року, відкривається релігійно-філософськими касидами «Море таємниць» (1475) і «Сяйво духу», в яких Джамі засуджує раціоналізм Ібн Сіни , та збіркою біографій суфійських святих «Подих дружби з обителі святості» (1476 - 1478). У 1480 - 1487 роках Джамі завершує цикл поем (дастанів) «Сім корон» («Сузір'я Великої Ведмедиці»).

«Сім корон»:

  • Саламан і Абсаль.
  • Юсуф і Зулейха.
  • Лейла і Меджнун.
  • Дар благородним. (1481 - 1482)
  • Чотки праведників. (1482 - 1483)
  • Золотий ланцюг. (1485 - 1486)
  • Книга мудрості Іскандара. (1486 - 1487)

В останні роки життя він пише поему "Багарестан" ("Весняний сад"), який переклав українською львівський сходознавець Роман Гамада, а також три ліричні дивани і "Трактат про музику". Вважається, що творчість Абдаррахмана Джамі закінчила етап класичної поезії мовою фарсі.

Приклади поезії[ред.ред. код]

Шах і поет
Забувся б гордий шах Махмуд,
Якби не знали всі,
Що не зумів він оцінить
Співця Фірдоусі.


Рубаї
По вінця чашу я напоєм наповняю,
Та не від радості сьогодні я гуляю:
Очима темними ти затемнила день мій -
І я свій темний день до ночі нахиляю.
Переклад Василя Мисика[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мисик В. О., Перлини поезії Сходу. - Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. - с. 356-358.

Література[ред.ред. код]

  • E.G. Browne. Literary History of Persia. (Four volumes, 2,256 pages, and twenty-five years in the writing). 1998. ISBN 978-0-7007-0406-4
  • Jan Rypka, History of Iranian Literature. Reidel Publishing Company. 1968 pp. 286-88. Ṣafā, Tāriḵ-e adabiyāt, IV, pp. 347-68. OCLC 460598 ISBN 978-90-277-0143-5
  • Ḥāfiż Mahmūd Shīrānī. "Dībācha-ye awwal [First Preface]." In Ḥifż ul-Lisān [a.k.a. Ḳhāliq Bārī], edited by Ḥāfiż Mahmūd Shīrānī. Delhi: Anjumman-e Taraqqi-e Urdū, 1944.
  • Aftandil Erkinov. "Manuscripts of the works by classical Persian authors (Hāfiz, Jāmī, Bīdil): Quantitative Analysis of 17th-19th c. Central Asian Copies". Iran: Questions et connaissances. Actes du IVe Congrès Européen des études iraniennes organisé par la Societas Iranologica Europaea, Paris, 6-10 Septembre 1999. vol. II: Périodes médiévale et moderne. [Cahiers de Studia Iranica. 26], M.Szuppe (ed.). Association pour l`avancement des études iraniennes-Peeters Press. Paris-Leiden, 2002, pp. 213–228.
  • Jami. Flashes of Light: A Treatise on Sufism. Golden Elixir Press, 2010. ISBN 978-0-9843082-2-4 (ebook)
  • F. Richard, “Un cas de ‘succès littéraire:’ la diffusion des šuvres poétiques de Djâmî de Hérât à travers tout le Proche-Orient,” in Idem, Le livre persan, Paris, 2003, pp. 61-77.

Посилання[ред.ред. код]