Джамі
Джамі (перс. جامی, тадж. Ҷомӣ або Нуріддін Абдуррахман ібн Ахмад, 18 серпня 1414, Джам, поблизу Нішапура, Хорасан - 19 листопада 1492, Герат) - таджицько-перський письменник, філософ, музикознавець. Джамі вважається завершителем класичного періоду поезії перською мовою. Низку поезій Джамі українською перекладав Василь Мисик.
Зміст |
Життєпис [ред.]
Джамі народився в родині впливової духовної особи, здобув освіту в Гераті та Самарканді. Надалі відмовився від придворної кар'єри і приєднався до суфійського ордену «Накшбанді». В 1456 році очолив Гератський орден.
Творчість [ред.]
Характерна риса творчості Джамі - багатожанровість. Він користувався всіма традиційними поетичними формами - месневі, касида, газель, рубаї, кита. Він писав прозові суфійські трактати, світські твори: трактати про римування і метрику, посібники зі складання шарад му'амма - мистецтво, яке було досить поширене протягом XV століття.
Розквіт його творчості, що припадає на час після 1474 року, відкривається релігійно-філософськими касидами «Море таємниць» (1475) і «Сяйво духу», в яких Джамі засуджує раціоналізм Ібн Сіни , та збіркою біографій суфійських святих «Подих дружби з обителі святості» (1476 - 1478). У 1480 - 1487 роках Джамі завершує цикл поем (дастанів) «Сім корон» («Сузір'я Великої Ведмедиці»).
«Сім корон»:
- Саламан і Абсаль.
- Юсуф і Зулейха.
- Лейла і Меджнун.
- Дар благородним. (1481 - 1482)
- Чотки праведників. (1482 - 1483)
- Золотий ланцюг. (1485 - 1486)
- Книга мудрості Іскандара. (1486 - 1487)
Приклади поезії [ред.]
-
-
- Шах і поет
-
- Забувся б гордий шах Махмуд,
- Якби не знали всі,
- Що не зумів він оцінить
- Співця Фірдоусі.
-
-
- Рубаї
-
- По вінця чашу я напоєм наповняю,
- Та не від радості сьогодні я гуляю:
- Очима темними ти затемнила день мій -
- І я свій темний день до ночі нахиляю.
-
- Переклад Василя Мисика[1]
Примітки [ред.]
- ↑ Мисик В. О., Перлини поезії Сходу. - Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. - с. 356-358.
Література [ред.]
- E.G. Browne. Literary History of Persia. (Four volumes, 2,256 pages, and twenty-five years in the writing). 1998. ISBN 978-0-7007-0406-4
- Jan Rypka, History of Iranian Literature. Reidel Publishing Company. 1968 pp. 286-88. Ṣafā, Tāriḵ-e adabiyāt, IV, pp. 347-68. OCLC 460598 ISBN 978-90-277-0143-5
- Ḥāfiż Mahmūd Shīrānī. "Dībācha-ye awwal [First Preface]." In Ḥifż ul-Lisān [a.k.a. Ḳhāliq Bārī], edited by Ḥāfiż Mahmūd Shīrānī. Delhi: Anjumman-e Taraqqi-e Urdū, 1944.
- Aftandil Erkinov. "Manuscripts of the works by classical Persian authors (Hāfiz, Jāmī, Bīdil): Quantitative Analysis of 17th-19th c. Central Asian Copies". Iran: Questions et connaissances. Actes du IVe Congrès Européen des études iraniennes organisé par la Societas Iranologica Europaea, Paris, 6-10 Septembre 1999. vol. II: Périodes médiévale et moderne. [Cahiers de Studia Iranica. 26], M.Szuppe (ed.). Association pour l`avancement des études iraniennes-Peeters Press. Paris-Leiden, 2002, pp. 213–228.
- Jami. Flashes of Light: A Treatise on Sufism. Golden Elixir Press, 2010. ISBN 978-0-9843082-2-4 (ebook)
- F. Richard, “Un cas de ‘succès littéraire:’ la diffusion des šuvres poétiques de Djâmî de Hérât à travers tout le Proche-Orient,” in Idem, Le livre persan, Paris, 2003, pp. 61-77.
Посилання [ред.]
- «Jāmi». Encyclopædia Iranica (англійською). Процитовано 2012-02-05.
