Мухаммад Ікбал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мухаммад Ікбал
علامه محمد اقبا
Iqbal.jpg
Дата народження 9 листопада 1877(1877-11-09)
Місце народження British Raj Red Ensign.svg Сіялкот, Пенджаб, Британська Індія
Дата смерті 21 квітня 1938(1938-04-21) (60 років)
Місце смерті British Raj Red Ensign.svg Лахор, Пенджаб, Британська Індія
Рід діяльності поет, філософ, громадський діяч

Аллам Мухаммад Ікбал (18771938) — поет, філософ і громадський діяч Британської Індії, мислитель, який вважається духовним батьком Пакистану, провісником створення цієї країни.

Біографія[ред.ред. код]

Мавзолей Ікбала в Лахорі.

Ікбал народився 9 листопаду 1877 р. в Сіалкоті, в сім'ї кравця, відомого своєю набожністю. Початкову освіту здобув у рідному місті. У 1892 році одружився на Карім-Бібі, дочки Гуджаратського лікаря. У 1895 році Ікбал поступив в урядовий коледж в Лахорі, де почав вивчати філософію, арабську та англійську літературу. У 1899 році отримав магістерський ступінь. Потім продовжив освіту в Англії і Німеччині. У 1930 році Ікбал виступив за створення мусульманської держави у складі незалежної індійської федерації. Ікбал помер 21 квітня 1938 року в Лахорі.

Ікбал і об'єднання ісламського світу[ред.ред. код]

Фрази[ред.ред. код]

  • «Суть життя — самого себе знайти»
  • «Будь то сяйво царства або видовище республіки, політика без релігії веде тільки до тиранії».

Твори[ред.ред. код]

  • «Іносказання про самозречення» (Румуз-й бехуді), 1918;
  • «Послання Сходу» (Пайам-й Машрік), 1923;
  • «Книга вічності» (Джавід-наме), 1932;
  • «Дзвін караванного дзвіночка» (Банг-е дару), пров. з урду, М., 1964.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Анікєєв Н. П. Видатний мислитель і поет Мухаммад Ікбал. — М., 1959.
  • Гордон-Полонська Л. Р. Мусульманські течії в суспільній думці Індії і Пакистану. — М., 1963, гл. 7.
  • Прігарін Н. І. Поезія Мухаммада Ікбала (1900–1924 рр..). — М., 1972.
  • Прігарін Н. І. Поетика творчості Мухаммада Ікбала. — М., 1978
  • Творчість Мухаммада Ікбала. Відп. ред. Прігарін Н. І. — М., 1982

Посилання[ред.ред. код]