Кадар (приречення)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іслам

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридітиМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураІсламська держава
Термінологія


Кадар (араб. الْقَدْر‎) — термін, який у ісламі означає приречення (передвизначення) всього сущого Аллахом. Віра у приречення вважається одним зі стовпів віри. Цим терміном у мусульманській, особливо сунітській, літературі позначалась божественна детермінованість усіх явищ, що відбуваються у світі, включно з людськими діями


Вважається, що божественне приречення не може бути повністю усвідомлене людським розумом. Людині не дано зрозуміти Бога, його атрибути і волю. Тому улеми, спираючись на відповідні хадиси Мухаммеда, рекомендували не заглиблюватися у суть цієї проблеми, бо більшість висновків можуть бути позбавлені доказової бази.

Одначе розвиток середньовічної мусульманської думки призвів до виникнення різних поглядів на проблему приречення. Ця проблема стала одною з найскладніших у ісламському богослов’ї (каламі), — виникали різні точки зору, інтерпретації, велися бурхливі полеміки між різними школами середньовічного каламу.

У ортодоксальному сунізмі визнається з одного боку загальна приреченість всього сущого буття з боку Творця, з іншого — обмежена вільна воля людини

Джерела[ред.ред. код]