Джалаледдін Румі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Джалаледді́н Румі́ (Румі, Джеляледдін/Джалаліддін Румі; перс. مولانا جلال الدین محمد رومی‎, тур. Mevlânâ Celâleddin Mehmed Rumi, також — Мевляна або Мевляна Джалаледдін Мухаммед Балх за місцем народження; 30 вересня 1207, Хорасан, Іран — 17 грудня 1273, Конья, Конійський султанат) — класик перської поезії, філософ-суфій.

Біографія[ред.ред. код]

Джеляледдін Румі народився в сім'ї відомого богослова Бахаеддіна Веледа, якого з пошаною «султан ал-улема — султан вчених» за його глибокі знання в питаннях релігії, які він передав сину. Батько посідав високе становищу при дворі султана Алаеддіна Кейкубада у Коньї - столиці сельджуцького султанату.

Після смерті батька у 1231 Джеляледдін зайняв його місце. На цей час він досить добре володів технікою духовного вдосконалення і езотеричним знанням. З 1232 вивчав суфізм у Бурханеддіна Термізі (учень його батька), який прибув у Коньї. Після смерті Термізі Румі в 1240 Джеляледдін сам починає займатися проповідями і здобув багато прихильників.

В 1244 Джеляледдін Румі познайомився з дервішом Шамседдіном Тебрізі. Від нього він перейняв аскетизм. За це багато його прихильників і учнів зненавиділи дервіша, який змушений був покинути Коньї. Саме любов до Шамседдіна і спонукала Джеляледдіна стати поетом.

Він залишив наукову придворну кар'єру і став вести суфійський аскетичний спосіб життя. Джеляледдін Румі став творцем особливого дервішського ордену «мевлеві», монахи якого, дервіші-мевлевії, співають вірші-ілахі свого першовчителя.

Творчість[ред.ред. код]

Ліричні газелі Джеляледдіна, які зібрані в його «Дивані», з часом стали вважатися народною творчістю. В газелях є дві головні теми: доказ вигоди від смирення, приборкання пристрастей і потреб та показ божественної природи духу людини. До «Дивану» також увійшло епічне «Месневі» — енциклопедія суфійства, яка пояснюється за допомогою розповідей-притч, написаних дворядковими «парними» строфами; слово «месневі» і означає парний.

Саме поема «Месневі» дала Джеляледдіну славу і популярність на Сході, адже не існує проблеми, яка б у поемі не розглядались. Поема складається з окремих розповідей і легенд, за якими йде тлумачення їхнього значення (сенсу). У «Месневі» розповідь є ілюстрацією і матеріалом для роздумів, які в свою чергу дають нову тему для розповіді.

Українські переклади[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела, посилання і література[ред.ред. код]