Дискета
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дискета (англ. Floppy disk) — носій інформації, гнучкий магнітний диск (флопі-диск). Цей вид носія був особливо розповсюджений в 1970-х — початку 2000-х років. Замість терміна «дискета» іноді використається абревіатура ГМД — «гнучкий магнітний диск». Відповідно, пристрій для роботи з дискетами називається НГМД — «накопичувач на гнучких магнітних дисках», жаргонний варіант — флоп, флопа́к[1] від англ. floppy-disk.
Звичайно дискета являє собою гнучку пластикову пластинку, покриту феромагнітним шаром, звідси англійська назва floppy disk («гнучкий диск»). Ця пластинка міститься в пластмасовому корпусі, що захищає магнітний шар від фізичних ушкоджень. Оболонка буває гнучкою або міцною. Запис і зчитування дискет здійснюється за допомогою спеціального пристрою — дисковода (флопі-дисковода).
Дискети звичайно мають функцію захисту від запису, за допомогою якої можна надати доступ до даних тільки в режимі читання.
Зміст |
[ред.] Історія
- 1971 - Перша дискета діаметром в 200 мм (8 дюймів) з відповідним дисководом була представлена фірмою IBM. Звичайно сам винахід приписується Алану Шугарту, який працював наприкінці 1960-х років в IBM.
- 1973 - Алан Шугерт заснував власну фірму Shugart Associates.
- 1976 - Алан Шугерт розробив дискету діаметром 5,25 дюйми.
- 1978 - фірма TEAC представила перший у світі дисковід для читання 5,25?-дискет.
- 1981 - Sony виводить на ринок дискету діаметром 3,5? (90 мм). У першій версії об'єм становить 720 кілобайт (9 секторів). Пізня версія має обсяг 1440 кілобайт або 1,40 мегабайт (18 секторів). Саме цей тип дискети стає стандартом (після того, як IBM використала його у своєму IBM PC).
Пізніше з'явилися так називані ED-дискети (від англ. Extended Density - "розширена щільність"), що мали обсяг 2880 кілобайт (36 секторів), які так і не одержали широкого поширення.
[ред.] Формати
| Формат | Рік виникнення | Об'єм у кілобайтах |
|---|---|---|
| 8″ | 1971 | 80 |
| 8″ | 1973 | 256 |
| 8″ | 1974 | 800 |
| 8″ подвійної щільності | 1975 | 1000 |
| 5,25″ | 1976 | 110 |
| 5,25″ подвійної щільності | 1978 | 360 |
| 5,25″ четверної плотности | 1982 ? | 720 |
| 5,25″ високої щільності | 1984 | 1200 |
| 3″ | 1982 ? | 360 |
| 3″ подвійної щільності | 1984 ? | 720 |
| 3,5″ подвійної щільності | 1984 | 720 |
| 2″ | 1985 ? | 720? |
| 3,5″ високої щільності | 1987 | 1440 |
| 3,5″ розширеної щільності | 1991 | 2880 |
Слід зазначити, що фактична ємність дискет залежала від способу їхнього форматування. Оскільки крім самих ранніх моделей, практично всі флопі-диски не містили жорстко сформованих доріжок, системні програмісти мали можливість експериментувати з підвищенням ефективності використання дискети. Результатом стала поява безлічі несумісних між собою форматів дискет навіть під тими самими операційними системами. Наприклад, для RT-11 й її адаптованих у СРСР версій кількість несумісних форматів, що перебувають в обороті, дискети перевищувало десяток. (Найбільш відомі - MX, MY застосовувані в двк).
Додаткову плутанину вніс той факт, що компанія Apple використала у своїх комп'ютерах Macintosh дисководи, що застосовують інший принцип кодування при магнітному записі, чим на IBM PC. У результаті, не дивлячись на використання ідентичних дискет, перенос інформації між платформами на дискетах не був можливий до того моменту, коли Apple впровадила дисководи високої щільності SuperDrive, що працювали в обох режимах.
"Стандартні" формати дискет IBM PC розрізнялися розміром диска, кількістю секторів на доріжці, кількістю використовуваних сторін (SS позначає односторонню дискету, DS - двосторонню), а також типом (щільністю запису) дисководу. Тип дисководу маркірувалася як SD - одинарна щільність, DD - подвійна щільність, QD - четверна щільність (використався в клонах, таких як Robotron-1910 - 5,25? дискета 720 ДО , Amstrad PC, ПК Нейрон - 5,25″ дискета 640 ДО, HD - висока щільність (відрізнявся від QD підвищеною кількістю секторів), ED - розширена щільність.
| Дюймов | 8 | 5,25 | 3,5 |
|---|---|---|---|
| Плотность | |||
| SD | 160/180 | 160/180 | |
| DD | 320/360 | 720 | |
| QD | 640/720 | ||
| HD | 1200 | 1440 | |
| ED | 2880 |
8-дюймові дисководи довгий час були передбачені в BIOS і підтримувалися MS-DOS, але точної інформації про те, чи поставлялися вони споживачам, немає (можливо, поставлялися підприємствам й організаціям і не продавалися фізичним особам).
Крім перерахованих вище варіацій форматів, існував цілий ряд удосконалень і відхилень від стандартного формату дискет
Найбільш відомі - 320/360 Кб дискети искра-1030/Іскра-1031 - фактично являли собою SS/QD дискети, але бут-сектор їх був маркований як DS/DD. В результаті стандартний дисковод IBM PC не міг прочитати їх без використання спеціальних драйверів (800.com), а дисковод искра-1030/Іскра-1031, відповідно, не міг читати стандартні дискети DS/DD от IBM PC.
Спеціальні драйвери-розширники BIOS 800, pu_1700 і ряд інших дозволяли форматувати дискети з довільним числом доріжок і секторів. Оскільки дисководи звичайно підтримували від однієї до 4 додаткових доріжок, а також дозволяли, залежно від конструкційних особливостей, відформатувати на 1-4 сектори на доріжці більше, ніж передбачено стандартом, ці драйвера призвели до появи таких нестандартних форматів як 800 Кб (80 доріжок, 10 секторів) 840 Кб (84 доріжки, 10 секторів) і т.д. Максимальна ємність, що стійко досягалася таким методом на 3,5" HD-дисководах, становила 1700 Кб.
Ця техніка була згодом використана в Windows 98, а також Майкрософтовському форматі дискет DMF, що розширив ємність дискет до 1,68 Мб за рахунок форматування дискет на 21 сектор в аналогічному IBM форматі XDF.
XDF використався в дистрибутивах OS/2, а DMF - у дистрибутивах різних програмних продуктів від Майкрософт.
Драйвер pu_1700 дозволяв також забезпечувати форматування зі зрушенням й інтерлівінгом секторів - це прискорювало операції послідовного читання-запису, але позбавляло сумісності навіть при стандартній кількості секторів, сторін і доріжок.
Нарешті, досить частою модифікацією формату дискет 3,5″ є їх форматування на 1,2 Мб (із зниженим числом секторів). Ця можливість звичайно може бути включена в BIOS сучасних комп'ютерів. Таке використання 3,5″ характерно для Японії і ПАР. Як побічний ефект, активація цього настроювання BIOS звичайно дає можливість читати дискети, відформатовані з використанням драйверів типу 800.
[ред.] Зникнення
Однією з головних проблем, пов'язаних з використанням дискет, була їхня недовговічність. Найбільш вразливим елементом конструкції дискети був бляшаний або пластиковий кожух, що закриває власне гнучкий диск: його краї могли відгинатися, що приводило до застрявання дискети в дисководі; пружина, що повертали кожух у вихідне положення могла зміщатися, у результаті кожух дискети відокремлювався від корпуса й більше не повертався у вихідне положення. Сам пластиковий корпус дискети не служив достатнім захистом гнучкого диска від механічних ушкоджень (наприклад, при падінні дискети на підлогу), які виводили магнітний носій з ладу. У щілину між корпусом дискети й кожухом міг проникати пил.
Масове витиснення дискет з побуту почалося з появою перезаписуваних компакт-дисків і носіїв на основі флеш-пам'яті, що мають набагато меншу питому вартість, на порядки більшу ємність, більше фактичне числом циклів перезапису й довговічність.
Проміжним варіантом між ними й традиційним дискетами є магнітооптичні носії, Iomega_Zip, Iomega_Jaz й інших. Такі змінні носії іноді також називають дискетами.
[ред.] Бібліографія
- Weyhrich, Steven (2005). "The Disk II" – A detailed essay describing one of the first commercial floppy disk drives (from the Apple II History website)
- Immers, Richard; Neufeld, Gerald G. (1984). Inside Commodore DOS. The Complete Guide to the 1541 Disk Operating System. DATAMOST, Inc & Reston Publishing Company, Inc. (Prentice-Hall). ISBN 0-8359-3091-2.
- Englisch, Lothar; Szczepanowski, Norbert (1984). The Anatomy of the 1541 Disk Drive. Grand Rapids, MI: Abacus Software (translated from the original 1983 German edition, Düsseldorf: Data Becker GmbH). ISBN 0-916439-01-1.
- Hewlett Packard: 9121D/S Disc Memory Operator's Manual; Printed 1 September 1982; Part No. 09121-90000
[ред.] Посилання
О FDD в свободной форме(рос.)
- ↑ Леся Ставицька. Український жарґон. Словник. ISBN 966-7679-74-8
