Енергозбереження

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Шаблон:Journalistic

Енергоощадність — це дії для зменшення кількості використовуваної енергії.

Використання природної енергії пов'язане з двома проблемами. Перша — запаси відновлюваних джерел енергії вичерпуються, друга — сучасні способи виробництва енергії завдають непоправної шкоди довкіллю та людині внаслідок шкідливих викидів. Тому необхідно її заощаджувати!

Слово "енергоощадність" добре знайоме і сенс його нам здається абсолютно очевидним. Але говорячи про енергозбереження як про предмет вивчення, з самого початку слід однозначно визначити, що мається на увазі. У 1994 році в Україні прийнято Закон про енергозбереження, в якому цей термін визначається як "діяльність, яка спрямована на раціональне використання та економне споживання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів". У свою чергу, "раціональне використання" енергоресурсів в даному Законі визначено як "досягнення максимальної ефективності використання енергетичних ресурсів при існуючому рівні розвитку техніки і технології".

Енергоощадність в СРСР[ред.ред. код]

Забезпечення раціонального та економного витрачання енергоресурсів давно приділяється велика увага у всьому світі. Однак, можна стверджувати, що це вельми важливе завдання в науковому плані, вперше було сформульоване ще в Радянському Союзі. Більш теоретичне і практичне значення зазначеним питанням в СРСР надавалося вже на початку 30-х років, задовго до того, як ними стали серйозно займатися в західних країнах. Більш того, в Радянському Союзі була ціла плеяда вчених-фахівців у даній області, якими в 50-70-ті роки була розроблена хороша теоретична база для вирішення завдань енергоощадності (хоч сам термін "енергоощадність" з'явився значно пізніше). Добре відомі імена таких учених як А. З. Горшков, В.І.Вейц, І.В.Гофман, А.А. Тайц, Б.Н.Авілов-карноухов, Б.А. Константинов, П.П.Ястребов, С.Д.Волобрінскій , С.Л.Прузнер та ін. Створені ними теоретичні положення, це ціла наука енергозбереження, в ті роки досить широко впроваджувалася у виробництво.

Однак, вже в середині 70-х років у Радянському Союзі почався спад як теоретичної, так і практичної діяльності в галузі раціонального енерговикористання. Практична робота в цій області набувала все більш формального характеру, а наукові розробки в цьому напрямі стали значно менш інтенсивними. Однак, до недавна, вже в незалежній Україні існувала, принаймні формально, система, яка за допомогою різних директивних документів зобов'язувала споживачів витрачати усі види енергії та паливо економно, по-хазяйськи, ліквідувати всяке марнотратство в цій сфері, система ця була адміністративною, примусовою, і тому далеко не ефективною, але все ж дозволяла підтримувати певний порядок в області енерговикористання.

Кілька років тому, коли почалася "боротьба" з адміністративними методами управління економікою, система директивного управління енерговикористання була фактично скасована (хоч як і раніше в країні існують органи Держенергонагляду, які зобов'язані контролювати ефективність використання енергоресурсів у споживачів). Система ця нічим досі не замінена, в результаті чого в області управління енерговикористанням, в області енергоощадності утворився певний вакуум.

Законодавство[ред.ред. код]

В Україні діє Закон «Про енергозбереження»

Цікаві факти[ред.ред. код]

  1. Для того, щоб 12 годин щодня протягом року горіла одна лампа потужністю 100 Вт, необхідно спалити 180 кг вугілля, внаслідок чого в атмосферу буде викинуто 425 кг СО2.
  2. Закриваючи на ніч штори, можна зменшити втрати тепла через вікна.
  3. Зниження рівня споживання гарячої води на 50 літрів за добу веде до щорічної економії 100 літрів мазуту.
  4. Якісна теплоізоляція в будівництві — це запорука економії енергоресурсів та збереження нормального мікроклімату у приміщеннях. Втрати енергії через холодні стіни становлять 40-70 % від загальної потреби в теплі.
  5. Економити електроенергію можна за рахунок кольору стін. Біла стіна відбиває 80 % спрямованого на неї світла, темно-зелена — лише 15 %, чорна — лише 9 %.
  6. 3а підрахунками спеціалістів Інституту електродинаміки НАН України, потенціал енергії вітру в 2000 разів перевищує сучасне виробництво енергії в Україні.
  7. Кран, що протікає, призводить до втрат 7000 літрів води на рік (за умови, що вона крапає повільно). Якщо ж вода біжить тоненькою цівкою, то її втрати становитимуть до 30 000 літрів, на рік.
  8. Загальний потенціал енергоощадності в Україні становить близько 45 % від обсягу спожитих паливно-енергетичних ресурсів.
  9. Щодня енергетичні витрати в Україні сягають 100 мільйонів гривень. Тільки води ми втрачаємо на 4 мільйони гривень. Усе це негативно впливає на національну економіку країни. Розумне й ефективне енергокористування є ключовим чинником створення нових робочих місць та економічного зростання.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Батарея Це незавершена стаття з енергетики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.