Жовте (Кам'янський район)
| село Жовте | |
|---|---|
.JPG) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Кам'янський район |
| Громада | П'ятихатська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA12040210060068625 |
| Облікова картка | Жовте |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1680 |
| Населення | 2 315 |
| Поштовий індекс | 52130 |
| Телефонний код | +380 5651 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°30′14″ пн. ш. 33°32′24″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
148 м |
| Водойми | річка Жовта, Балка Жовта |
| Найближча залізнична станція | Зелена |
| Відстань до залізничної станції |
3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Жовте, вул. Чкалова |
| Сільський голова | Шуляк Оксана Анатоліївна |
| Карта | |
  Жовте | |
 Жовте | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Жо́вте — село в Україні, у П'ятихатській міській громаді Кам'янського району Дніпропетровської області.
Колишній центр Жовтянської сільської ради. Населення — 2 315 мешканців.
Географія[ред. | ред. код]
.JPG)
Село Жовте знаходиться на березі річки Жовта і декількох її приток, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Миролюбівка. На відстані 1 км розташоване селище Зелене. Річка в цьому місці частково пересихає, на неї зроблено кілька загат. Через село проходять автомобільна дорога М04 (E50) і залізниця, станція Зелена. У селі Балка Жовта впадає у річку Жовту.
Історія[ред. | ред. код]
19 квітня — 6 травня 1648 року неподалік від Жовтого відбулася битва козаків під проводом Богдана Хмельницького з авангардом польсько-шляхетського війська. За переказами штаб Богдана Хмельницького містився у Жовтому[1], звідси послав він дозір до Кам'яного Затону, аби залучити на свій бік реєстрових козаків. Поповнивши свої загони реєстровцями, Хмельницький оточив польське військо і вщент розбив його.
У 1754—1759 й 1761—1764 входило до складу Новослобідського козацького полку. Пізніше увійшло до Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії та стало центром Жовтянської волості.
Станом на 1886 рік в селі налічувалось 762 двори, мешкало 2920 осіб, діяла православна церква, школа, 2 постоялих двори, 5 лавок, відбувалось 2 ярмарки на рік та базари по неділях[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5072 осіб (3015 чоловічої статі та 2057 — жіночої), з яких 3815 — православної віри[3].
9 листопада 2014 року у селі було демонтовано пам'ятник Леніну.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2466 осіб, з яких 1086 чоловіків та 1380 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2305 осіб.[5]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,04% |
| російська | 4,32% |
| інші | 1,64% |
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа I—III ст.
- Школа I—II ст.
- Дитячий садочок.
- Лікарня.
- Клуб.
- Будинок культури.
Мешканці[ред. | ред. код]
В селі народились:
- Дука Степан Харитонович — селекціонер, лауреат Державної премії СРСР.
- Колесник Володимир Артемович (1920—1986) — український живописець.
- Микитась Василь Лазарович — український літературознавець, педагог.
- Росін Андрій Васильович — голова Верхньодніпровської повітової управи (1917), член Всеросійських Установчих Зборів (1918).
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У селі є пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому, встановлений у 1954 році, та пам'ятник спільній битві війська Хмельницького та кримського хана під Жовтими Водами 1648 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 28 лютого 2013.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-60. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
<ref> з назвою "населення 2001 мова", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.Джерела[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт села Жовтого [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Жовте [Архівовано 7 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Жовте — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
Література[ред. | ред. код]
- Бризгалова В.К., Махцевич П.О. Жо́вте // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.696-703
| |||||||||||
| ||||||||
| ||||||||||||||