Калужине

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Калужине
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Кам'янський район
Громада Верхньодніпровська міська громада
Облікова картка Калужине 
Основні дані
Засноване до 1752 р.
Населення 98
Поштовий індекс 51612
Телефонний код +380 5658
Географічні дані
Географічні координати 48°46′54″ пн. ш. 33°59′47″ сх. д. / 48.78167° пн. ш. 33.99639° сх. д. / 48.78167; 33.99639Координати: 48°46′54″ пн. ш. 33°59′47″ сх. д. / 48.78167° пн. ш. 33.99639° сх. д. / 48.78167; 33.99639
Середня висота
над рівнем моря
70 м
Водойми рр Омельник, Дніпро
Найближча залізнична станція Верхньодніпровськ
Місцева влада
Адреса ради 51612, с. Дніпровокам'янка, вул. Центральна, 11
Карта
Калужине. Карта розташування: Україна
Калужине
Калужине
Калужине. Карта розташування: Дніпропетровська область
Калужине
Калужине
Мапа
Мапа

CMNS: Калужине у Вікісховищі

Калу́жине — село в Україні, у Кам'янському районі Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року складало 98 осіб. Входить до складу Верхньодніпровської міської громади.

Географія[ред. | ред. код]

Село Калужине розташоване на правому березі річки Омельник в місці впадання її в Кам'янське водосховище, примикає до села Дніпровокам'янка.

Історія[ред. | ред. код]

У 1752-1764 входило до складу Новослобідського козацького полку.

За даними на 1859 рік в козачому селі мешкало 1160 осіб (550 чоловіки та 610 жінок), налічувалось 165 дворових господарств, існувала православна церква, щорічно проходив ярмарок[1].

Станом на 1886 рік в селі Мишуринорізької волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії мешкало 1311 осіб, налічувалось 285 дворів, існувала православна церква та 2 лавки[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2158 осіб (1090 чоловічої статі та 1068 — жіночої), з яких 2126 — православної віри[3].

У 1908 році кількість мешканців становила 3267 осіб (1687 чоловіків та 1580 жінок), налічувалось 575 дворових господарств[4].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 255 жителів села[5].

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
українська 91,8 %
російська 8,2 %

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Біля села був вітряний млин («Пащенків млин»[7]) — пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення (охоронний номер 206) середини XIX століття. 2020 року остаточно зруйнувався[8][9].

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В поселенні народилась:

  • Дубина Марія Семенівна (нар. 1943) — українська поетеса.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-60. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)
  5. Калужине. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. Млини Придніпров’я. Частина І. Вітряки та водяні млини. www.dnipro.libr.dp.ua. 02.03.2024. Процитовано 07.04.2024.
  8. Унікальний млин в Верхньодніпровському районі врятувати не вдалося. tourism.dp.gov.ua. 4 березня 2021. Процитовано 07.04.2024.
  9. Последняя ветряная мельница Днепропетровщины. ДніпроTV. 10.03.2021. Процитовано 07.04.2024.

Посилання[ред. | ред. код]