Саксагань (Саксаганська сільська громада)
| село Саксагань | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Кам'янський район |
| Громада | Саксаганська сільська громада |
| Облікова картка | Саксагань |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1776 р. |
| Населення | 2 603 |
| Поштовий індекс | 52173 |
| Телефонний код | +380 5651 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°20′48″ пн. ш. 33°50′26″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
106 м |
| Водойми | річки: Саксагань, Лозуватка, Балка Осиковата. |
| Найближча залізнична станція | Саксагань |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Центральна, 14, с. Саксагань, Кам'янський р-н, Дніпропетровська обл., 52173 |
| Сільський голова | Бабець Олег Іванович |
| Карта | |
  Саксагань | |
 Саксагань | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Саксага́нь — село в Україні, в Саксаганській сільській територіальній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області. Населення — 2 603 мешканці.
Адміністративний центр Саксаганської сільської територіальної громади. В минулому — центр Саксаганського повіту та Саксаганської волості Верхньодніпровського повіту.
Географія[ред. | ред. код]
Село Саксагань знаходиться на правому березі річки Саксагань у місці впадання в неї річок Лозуватки та Балки Осиковатої. Вище за течією на протилежному березі річки Лозуватки розташоване село Іванівка, нижче за течією примикає село Чумаки, на протилежному березі — село Саївка. Біля села починається Макортівське водосховище. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Грушуватка. Поруч проходить автомобільна дорога М04 (E50).
Історія[ред. | ред. код]
Входило до складу Кодацької паланки.
У 1776–1783 роках поселення Саксагань стало офіційним центром Саксаганського повіту, проте повітові установи продовжували бути у Кодаці. Саксаганський повіт був наступником Кодацької паланки. Поселення Саксагань планувалось розбудувати у справжнє повітове місто, але ці плани так і не здійснились.
За даними на 1859 рік в козацькому селі було 492 двори, в яких мешкало 4345 осіб, існувала православна церква, школа, відбувалось 5 ярмарків на рік та базари щонеділі[1].
1896 року побудовано кам'яну однопридільну Миколаївську церкву[2].
Станом на 1886 рік в селі налічувалось 4603 особи, 865 дворових господарств, існували православна церква та єврейський молитовний будинок, лікарня, 2 школи, ремісниче училище (нині — ДПТНЗ «Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти»), залізнична станція, поштове відділення, аптека, арештанський будинок, 12 лавок, 3 постоялих двори, 2 горілчаних склади, відбувалось 5 ярмарків на рік й базари по неділях та п'ятницях[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 9132 осіб (4660 чоловічої статі та 4472 — жіночої), з яких 8973 — православної віри, 355 — юдейської[4].
Під час Визвольних змагань 1917—1920 років у Саксагані знаходився штаб відомого повстанського отамана Малашко[5]
У серпні 1920 р. отаман Брова збирав повстанців у лісі поблизу Саксагані, на якому обрали отамана Родіона Федорченка на посаду командира повстанських загонів Катеринославщини.[6]
6 листопада 2016 року в Саксагані єпископ Дніпровський і Криворізький Симеон звершив чин Великого освячення храму Покрову Пресвятої Богородиці[7].
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 91,5 % |
| російська | 7,8 % |
| інші/не вказали | 0,7 % |
Економіка[ред. | ред. код]
- КП «Саксагань».
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа.
- Школа-інтернат.
- Дитячий садочок.
- Державний професійно-технічний навчальний заклад «Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти»[9]
- Лікарня.
- Будинок культури.
- Публічна сільська бібліотека — філія № 25 Пятихатської ЦБС
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Береза Юрій Миколайович (* 1970) — український військовик, командир батальйону спеціального призначення «Дніпро-1» Національної гвардії України, сформованого з добровольців.
- Ємельяненко Ігор Володимирович (1989—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Орел Артем (1897—1972) — мовознавець, видавець, жив у США.
- Сай Валентина Іванівна (* 1951) — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
- Совенко Василь Володимирович (1888 — невідомо) — військовий діяч Української Народної Республіки.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
- ↑ Справочная книга Екатеринославской Епархии. Издание Екатеринославской духовной консистории. Екатеринослав. 1908 (рос.), (стор. 414)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-63. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Атаман Малашко Ч.4/5 Год 1920 (январь-6 марта)| Красная оккупация | Трудный Выбор 🤔 | Начало конца (uk-UA) , процитовано 4 лютого 2023
- ↑ Атаман Федорченко Ч. 2/5 Партизанская война - оружие отчаяния (март-декабрь 1920) | (uk-UA) , процитовано 12 квітня 2023
- ↑ У селі Саксагань на Дніпропетровщині освячено новозбудований храм
- ↑ Сайт Західно-Дніпровського центру професійно-технічної освіти
Література[ред. | ред. код]
- Безверхий Н. П., Глазирін В. П., Овсяннікова О. О., Плоха Г. С. Саксага́нь // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.711-720
| |||||
| ||||||||||||||
| ||||||||
|
Це незавершена стаття про Дніпропетровську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
