Здиховський Олег Опанасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Здиховський Олег Опанасович
Народився 22 вересня (5 жовтня) 1914
Москва, Російська імперія
Помер 6 червня 1979(1979-06-06) (64 роки)
Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Діяльність скульптор
Alma mater Ворошиловгадська художня профшкола
Членство Національна спілка художників України
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР

Олег Опанасович Здиховський (5 жовтня 1914, Москва — 6 червня 1979, Миколаїв) — український радянський скульптор; член Спілки художників України з 1962 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 вересня [5 жовтня] 1914(19141005) року в місті Москві (нині Росія). Після закінчення школи і робфаку протягом 1931—1934 років навчався у Ворошиловградській художній школі, був учнем М. К. Левченка, Є. М. Шуйського.

Здобувши освіту працював спочатку у Луганському театрі опери і балету завідувачем бутафорським цехом, а протягом 1938—1941 років — художником-оформлювачем, декоратором в Сталінському оперному театрі. В роки німецько-радянської війни війни був в евакуації в Киргизькій РСР.

У 1944 році повернувся в Україну. До 1952 року працював у Станіславі, 1952 року переїхав до Миколаєва. Був одним із засновників Миколаївського товариства художників. Протягом 1959—1962 років — директор Миколаївського художнього фонду[1]. Мешкав у Миколаєві, в будинку на вулиці Робочій № 10. Помер у Миколаєві 6 червня 1979 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкової і декоративної скульптури. Автор скульптурних портретів, пам'ятників, меморіалів. Серед робіт:

композиції
портрети
Погруддя Олексію Гмирьову
Погруддя Олексію Гмирьову
Погруддя адмірала Бутакова
Погруддя адмірала Бутакова
пам'ятники

Також, у станіставський період життя, створив пам'ятники письменникам Василю Стефанику та Юрію Федьковичу, народним героям-опришкам Олексі Довбушу та Лук'яну Кобилиці, вченому-окулісту Володимиру Філатову, партизанові-ковпаківцю Семену Руднєву.

Брав участь у виставках з 1947 року, всеукраїнських — з 1954 року, всесоюзних — з 1957 року. Персональні виставки відбулись у Миколаєві у 1962, 1968, 1974, 1977 роках.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Миколаївська обласна бібліотека для дітей імені В. О. Лягіна. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 19 лютого 2021.

Література[ред. | ред. код]