Філатов Володимир Петрович

Філатов Володимир Петрович
Филатов Владимир Петрович
Народився	15 (27) лютого 1875(1875-02-27) Михайлівка
Помер	30 жовтня 1956(1956-10-30) (81 рік) Одеса
Громадянство	Російська імперія →  СРСР
Національність	росіянин
Галузь наукових інтересів	медицина
Заклад	Одеський медичний інститут
Alma mater	Московський державний університет
Посада	директор Українського НДІ очних хвороб і тканинної терапії
Вчене звання	академік АМН СРСР
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Нагороди

Філа́тов Володи́мир Петро́вич (* 15 (27) лютого 1875(18750227) — † 30 жовтня 1956) — офтальмолог родом із Пензенщини, дійсний член АН УРСР (із 1939) та Академії медичних наук СРСР (із 1944).

Біографія

Народився 15(27) лютого 1875 року в селі Михайлівка Протасовської волості Саранського повіту Пензенської губернії (тепер Ромодановський район, Мордовія) в родині земського лікаря.

У 1882 році разом з родиною переїздить до Симбірська. Після закінчення Симбірської гімназії у 1892 році вступає на медичний факультет Московського університету.

Після закінчення університету у 1897 році деякий час працює ординатором університетської очної клініки, згодом — в Московській очній лікарні.

У 1903 році на запрошення С. С. Головіна переїздить до Одеси, де в 1906 році стає асистентом кафедри, а у 1908 році захищає докторську дисертацію з теми «Учення про клітинні отрути в офтальмології».

У 1911 році очолює кафедру очних хвороб Новоросійського університету (з 1919 року — Одеський медичний інститут) і беззмінно керував нею до 1956 року.

У 1936 році з ініціативи В. П. Філатова в Одесі було створено Інститут експерементальної офтальмології (тепер — Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України), який він і очолював з 1936 по 1950 роки.

В роки радянсько-німецької війни був евакуйований до Ташкента, де було розгорнуто очний шпиталь. У 1944 році повернувся до Одеси.

Помер 30 жовтня 1956 року. Похований на Другому Християнському цвинтарі Одеси.

Наукова діяльність

У 1939 році був обраний дійсним членом (академіком) АН Української РСР, а у 1944 році — академіком АМН СРСР.

Опублікував понад 430 праць, у тому числі:

• «Учение о клеточных ядах в офтальмологии» (1908).
• «Оптична пересадка рогівки і тканинна терапія» (1945, 1948).
• «Тканевая терапия» (1948).
• «Мои пути в науке» (1955).
• «Операции на роговой оболочке и склере» (1960).
• «Избранные труды» (тт. 1 — 4, 1961).

Філатов заснував велику офтальмологічну школу; запропонував хірургічний метод пластики на круглому стеблі (1917); розробив й увів у практику хірургічної офтальмології методи пересаджування рогівки очей трупів; запропонував власні методи лікування глаукоми, трахоми, травматизму в офтальмології тощо; винайшов багато оригінальних офтальмологічних інструментів; створив вчення про біогенні стимулятори та розробив метод тканинної терапії (1933), яка широко застосовується в медицині й ветеринарії; заснував і редагував в Одесі «Офтальмологический журнал»; довгий час очолював наукове Товариство офтальмологів України.

Громадська діяльність

Попри свою безпартійність, академік В. П. Філатов вів значну громадсько-політичну діяльність. Він обирався депутатом Верховної Ради УРСР 1-го (1938–1947), 2-го (1947–1951), 3-го (1951–1955) та 4-го скликань (1955–1959).

Нагороди і почесні звання

• Медаль «Серп і Молот» Героя Соціалістичної Праці (15.07.1950);
• Чотири ордени Леніна;
• Орден Трудового Червоного Прапора;
• Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня;
• Медалі;
• Сталінська премія (1941);
• Золота медаль імені І. І. Мечникова (1951).

Література

• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.

Посилання

• Біографія В. П. Філатова на сайті «Герои страны» (рос.)