Макаров Степан Осипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Степан Макаров
Криголам «Єрмак»

Степан Осипович Макаров (*27 грудня 1848 (8 січня 1849), Миколаїв — 31 березня (13 квітня) 1904, біля Порт-Артура) — російський флотоводець, океанограф, полярний дослідник, кораблебудівник, віце-адмірал (1896).

Закінчив Морське училище (1865). Учасник Ахал-Текінської експедиції (18801881). Командував пароплавом «Тамань» (1881 — 1882), фрегатом «Князь Пожарський» (1885), корветом «Вітязь» (18861889), на якому здійснив кругосвітню подорож.

Виконуючий обов'язки головного інспектора морської артилерії (18911894). Молодший флагман Практичної ескадри Балтійського моря (1894). Командуючий ескадрою в Середземному морі (1894 — 1895), при загрозі війни з Японією (1895) перевів кораблі на Далекий Схід. Командуючий Практичною ескадрою Балтійського моря (1896 — 1898). Головний командир Кронштадтського порту, губернатор Кронштадта (6 грудня 1899 — 9 лютого 1904). Після початку російсько-японської війни (19041905) призначений командуючим Тихоокеанською ескадрою. 24 лютого (8 березня) прибув у Порт-Артур. Керував діями кораблів при обороні Порт-Артура, загинув на броненосці «Петропавловськ», що підірвався на міні.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 8 січня 1849 р. в Миколаєві в сім'ї морського офіцера. Після переїзду до Ніколаєвська-на-Амурі в 1858 р. десятирічний Макаров вступив у штурманське училище. Під час навчання в училищі наполегливо вивчав математику, англійську мову, багато читав.

У 1865 р. успішно закінчив морське училище і його призначили корабельним гардемарином.

Степан Макаров
Будинок у Миколаєві, в якому народився С. О. Макаров
Пам'ятник Макарову в Кронштадті
Радянська поштова марка на честь С. О. Макарова

Під час багатьох навчальних плавань у молодого Макарова склалися навички досвідченого командира, гостра спостережливість. До 1869 р., коли С. О. Макарову було присвоєно звання мічмана (перший офіцерський чин у царському флоті), він уже проплавав близько 2000 днів.

У 1871 році за відмінну службу присвоєно звання лейтенанта.

Велику увагу приділяв справі удосконалення військових кораблів та їх озброєння. В 1877 році С. О. Макаров — активний учасник російсько-турецької війни. У бойових операціях проти турецького флоту виявляв себе вольовим і відважним командиром, сміливим новатором у застосуванні нової техніки та методів ведення морського бою, а також добрим організатором. Макаров завдав турецькому флотові ряд рішучих ударів, після чого турки перестали бути господарями Чорного моря.

Після закінчення турецької війни одержує в 1882 році призначення в Константинополь. Він проводить велику дослідницьку роботу, вивчаючи течії в Босфорі.

Макаров доводить існування у протоці двох течій: верхньої — з Чорного моря в Егейське, нижньої — у зворотному напрямку. Це цілком спростувало думку англійського гідролога Спарта, який заперечував існування нижньої течії з Егейського моря в Чорне.

В 1886 Макарова було призначено командиром корвета «Витязь», на якому здійснив кругосвітнє плавання. Під час цього плавання, що тривало близько трьох років, була проведена велика дослідницька робота з вивчення Тихого, Атлантичного та Індійського океанів.

Наслідки цих досліджень Макаров виклав у великій науковій праці «Витязь» і «Тихий океан», що подібно до його праці «Про обмін води Чорного та Середземного морів», дістала високу оцінку з боку вчених.

У 1890 р. С. О. Макарову було присвоєно звання контр-адмірала. З цього часу він займає послідовно ряд відповідальних посад у морському флоті і разом з тим продовжує наукову діяльність.

Він дуже добре розумів значення Арктики для Росії. Вирішальним транспортом у справі вивчення полярних морів він вважав криголами. «Простий погляд на карту Росії показує, — писав він, — що вона головним своїм фасадом виходить на Льодовитий океан… Потужний криголам відкриє двері у цьому фасаді…»

Ціною великих зусиль Макарову вдається домогтися побудови криголама «Єрмак» (збудований у 1898 р. в Англії під безпосереднім його керівництвом та кресленнями). Дуже багато зробив для вивчення Арктики. Особливо цінним є те, що розробив питання про використання криголамів. Ці дослідження узагальнив у своїй праці "«Єрмак» во льдах".

У ніч на 9 лютого 1904 р. японський флот без оголошення війни напав на російську ескадру в Порт-Артурі. Оборона Порт-Артура була організована погано. Японський флот мав значну перевагу над російським Тихоокеанським флотом. В цей час віце-адмірала С. О. Макарова призначають командуючим Тихоокеанським флотом. За короткий час підвищує боєздатність флоту і значно посилює оборону Порт-Артура, перейшовши від тактики пасивної оборони до тактики активної оборони.

13 квітня 1904 р. броненосець «Петропавловськ», на якому був адмірал Макаров, вийшов у море назустріч ворожим кораблям і підірвався на міні. Видатний учений і флотоводець загинув смертю хоробрих. Разом з ним загинув славетний російський художник-баталіст В. В. Верещагін.

Видатний флотоводець, інженер-конструктор кораблів, винахідник, учений і великий патріот, Степан Осипович Макаров вніс великий вклад і в географічну науку. С. О. Макаров провів глибокі і ґрунтовні дослідження океанів, сконструював перший в Росії криголам і запропонував проект його широкого використання для вивчення Арктики. Він був і першим керівником наукової експедиції на криголамі в Арктику.

Пам'ять[ред.ред. код]

На честь адмірала Макарова назване місто Макаров у Сахалінській області. Ім'я Степана Осиповича Макарова носить Державна Морська Академія в м. Санкт-Петербург, Національний Університет Кораблебудування, вулиця та бульвар у Миколаєві (Україна), Тихоокеанський військово-морський інститут у Владивостоці.

Також на його честь названо астероїд 6220 Степанмакаров[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]