Макаров Степан Осипович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Степан Осипович Макаров (*27 грудня 1848 (8 січня 1849), Миколаїв — 31 березня (13 квітня) 1904, біля Порт-Артура) - російський флотоводець, океанограф, полярний дослідник, кораблебудівник, віце-адмірал (1896).
Закінчив Морське училище (1865). Учасник Ахал-Текінської експедиції (1880—1881). Командував пароплавом «Тамань» (1881—1882), фрегатом «Князь Пожарський» (1885), корветом «Вітязь» (1886—1889), на якому здійснив кругосвітню подорож.
Виконуючий обов’язки головного інспектора морської артилерії (1891—1894). Молодший флагман Практичної ескадри Балтійського моря (1894). Командуючий ескадрою в Середземному морі (1894—1895), при загрозі війни з Японією (1895) перевів кораблі на Далекий Схід. Командуючий Практичною ескадрою Балтійського моря (1896—1898). Головний командир Кронштадтського порту, губернатор Кронштадта (6 грудня 1899 - 9 лютого 1904). Після початку російсько – японської війни (1904—1905) призначений командуючим Тихоокеанською ескадрою. 24 лютого (8 березня) прибув у Порт-Артур. Керував діями кораблів при обороні Порт-Артура, загинув на броненосці «Петропавловськ», що підірвався на міні.
На його честь назване місто Макаров у Сахалинській області. Ім'я Степана Осиповича Макарова носить Державна Морська Академія в м. Санкт-Петербург, Національний Університет Кораблебудування в Миколаєві (Україна), Тихоокеанський військово-морський інститут у Владивостоці.
