Кармазін Юрій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Анатолійович Кармазін
Yuriy Karmazin.jpg
Народився 21 вересня 1957(1957-09-21) (57 років)
місто Звенигородка, Черкаська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Проживання місто Київ
Діяльність політик, юрист
Партія Партія захисників Вітчизни
Нагороди
Заслужений юрист України
Україна Народний депутат України
2-го скликання
безпартійний 11 травня 1994 12 травня 1998
3-го скликання
безпартійний 12 травня 1998 14 травня 2002
4-го скликання
безпартійний (НУ) 14 травня 2002 25 травня 2006
6-го скликання
Партія захисників Вітчизни (НУНС) 23 листопада 2007

Ю́рій Анато́лійович Карма́зін (*21 вересня 1957, місто Звенигородка, Черкаська область) — український політичний діяч, суддя, доктор наук[Джерело?] у області філософії[Джерело?], академік[Джерело?]. Народний депутат України 2-го, 3-го, 4-го, 6-го скликання.

З травня 1999 — голова Партії захисників Вітчизни. З липня 2001 — співголова Народно-патріотичного об'єднання «За Україну». Радник Президента України (липень — серпень 2007). Заслужений юрист України (1996). Державний радник юстиції III класу.

Біографія[ред.ред. код]

Юрій Кармазін народився 21 вересня 1957 у місті Звенигородка Черкаської області. Одружений, має доньку (1982).

Освіта: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, юридичний факультет (19761981), юрист.

1974 — липень 1976 — робітник Смілянського міськпобуткомбінату.

19761981 — студент Одеського державного університету імені Іллі Мечникова.

Грудень 19801982 — помічник прокурора Центрального району міста Одеси.

19821984 — помічник прокурора Одеської області.

19841985 — заступник спеціального прокурора Одеської області.

Листопад 1985 — серпень 1992 — прокурор Приморського району міста Одеси.

З липня 1992 — суддя Одеського обласного суду.

З липня 1994 — голова слідчої комісії в справі АСК «Бласко».

Політична діяльність[ред.ред. код]

Народний депутат України 2-го скликання з 11 травня 1994 до 12 травня 1998. Обрано у Приморському виборчому окрузі № 299, Одеської області, висунутий трудовим колективом. На час виборів: суддя Одеського обласного суду, позапартійний. У першому турі: явка виборців склала — 56,3%, «за»&nbsp проголосували — 15,17%. У другому турі: явка — 52,1%, «за» — 60,29%. 23 суперники (основний — Анатолій Вассерман.

З січня 1996 — заступник голови Одеської обласної організації Конгресу української інтелігенції.

Народний депутат України 3-го скликання з 12 травня 1998 до 14 травня 2002. Обрано у виборчому окрузі № 134, Одеської області. Явка — 65,0%, «за» проголосувало 40,0%. Обрано з 19 претендентів. На час виборів — народний депутат України. Член фракції «Громада» (травень 1998 — лютий 2000), позафракційний (лютий — липень 2000), член групи «Солідарність» (з липня 2000). Голова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (липень 1998 — лютий 2000), голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцієюлютого 2000).

Кандидат у Президенти України на виборах 1999. У першому турі отримав 90793 голосів виборців (0,35%) — 10-е місце серед 13-и претендентів.
Обирався депутатом Одеської обласної ради народних депутатів; двічі — депутатом Приморської районної ради народних депутатів міста Одеси.

Член юридичної служби Громадянського комітету захисту Конституції «Україна без Кучми» ( лютий 2001).

Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 25 травня 2006) від виборчого блоку політичних партій "Блок Віктора Ющенка «Наша Україна», № 17 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції «Наша Україна» (15 травня 2002 — 7 вересня 2005), фракції політичної партії Народний Союз «Наша Україна» (з 7 вересня 2005). Голова підкомітету з питань законотворчості, систематизації законодавства та його відповідності міжнародному праву Комітету з питань правової політики12 червня 2002).

Був членом фракції «Наша Україна» до травня 2006. На виборах 26 березня 2006 балотувався у народні депутати України від «Блоку Юрія Кармазіна», № 1 в списку. До Парламенту не потрапив (блок набрав 0,65% голосів виборців).

Крім участі у виборах до Парламенту, на виборах 26 березня 2006 Юрій Кармазін також був кандидатом на посаду міського голови Києва від «Блоку Юрія Кармазіна» — отримав 4-те місце із 5,45% голосів виборців.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 від Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», № 58 у списку. На час виборів: голова Партії захисників Вітчизни. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона» (з 23 листопада 2007). Перший заступник голови Комітету з питань правосуддя26 грудня 2007).

У виборах до Парламенту 2012 участі не брав, оскільки ЦВК відмовив йому у реєстрації[1].

Родина[ред.ред. код]

  • Одружений, має двох дочок (1982 та 1998 р.н.).

Нагороди[ред.ред. код]

Цікавинки[ред.ред. код]

За статистикою, Юрій Кармазін є найактивнішим депутатом Верховної Ради 4-го скликання за такими показниками:[2]

  • кількість виступів з місця — 1073 (при тому, що середньостатистичний показник депутатів 4-го скликання складає ~40 виступів);
  • кількість виступів з трибуни — 1093 (проти середньостатистичних ~28 виступів);
  • кількість депутатських запитів — 901 (проти середньостатистичного ~31 запита).

За статистикою 6-го скликання на 25 серпня 2011[Джерело?]:

Посилання[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]