Кенні Далгліш
| Кеннет (Кенні) Далгліш | ||
| Особові дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Кеннет Медісон Далгліш | |
| Дата народження | 4 березня 1951 (62 роки) | |
| Місце народження | Глазго, |
|
| Зріст | 173 см | |
| Прізвисько | Король Кенні | |
| Позиція | Нападник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1969—1977 1977—1990 |
204 (112) 355 (118) |
|
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1971—1986 | 102 (30) | |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1985—1990 1991—1995 1997—1998 2000 2011—2012 |
||
| Звання, нагороди | ||
| Нагороди | Орден Британської Імперії | |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби |
||
|
** Тільки на посаді головного тренера. |
||
Ке́ннет (Ке́нні) Ме́тісон Да́лгліш (англ. Kenneth Mathieson Dalglish, * 4 березня 1951, Глазго, Шотландія) — шотландський футболіст і тренер, член Ордену Британської імперії. Разом з Денісом Лоу ділить звання кращого бомбардира національної збірної Шотландії за всю її історію (30 голів). При цьому Кенні — єдиний шотландець, який зіграв понад 100 матчів за збірну (102). На клубному рівні він успішно виступав за шотландський «Селтік» і англійський «Ліверпуль». Після закінчення кар'єри гравця домігся успіху як головний тренер.
Далгліш був і залишається кумиром і культовою фігурою як для вболівальників «Селтіка», так і для фанів «Ліверпуля». Серед уболівальників «червоних» досі дуже популярна пісня Fields of Anfield Road, в якій згадується, зокрема, і Кенні Далгліш. 2006 року за результатами голосування 100 Players Who Shook The Kop, яке проводилося на офіційному сайті «Ліверпуля» серед понад 100 тисяч фанів, які проживають по всьому світу, саме Далгліш зайняв перше місце.
8 січня 2011, після звільнення Роя Ходжсона, призначений виконуючим обов'язки головного тренера «Ліверпуля» до кінця сезону 2010/11 [1]. 16 травня 2012 керівництво звільнило тренера.[2]
Зміст |
Ігрова кар'єра [ред.]
Початок кар'єри [ред.]
Далгліш, син інженера, у дитинстві підтримував Рейнджерс
Далгліш починав як воротар. Він випробувався двічі у Вест Гемі і в Ліверпулі, але вони його не взяли [3]. Далгліш підписав контракт з «Селтіком» — ворогом клубу дитинства «Рейнджерс»
Селтік [ред.]
У своєму першому сезоні, 1967—1968, Далгліш забив 37 голів [4]. Також працював учнем столяра [5].
У наступному сезоні він став професійним футболістом, постійно перебуваючи у дублі Селтіка.
Дебютував у основній команді 25 вересня 1968, у чвертьфінальному поєдинку Кубку шотландської ліги .[6]
У той час Селтік став першою командою, яка виграла Кубок Європи, перемігши Інтер у Лісабоні.
У сезоні 1971—1972 Далгіш забив свій перший гол за Селтік. Це відбулося у Кубку шотландської ліги проти Рейнджерс 14 серпня 1971. У 49 появах на полі за сезон він забив 23 голи.
У 1972—1973 Далгліш був ведучим бомбардиром команди з 41 голом у всіх змаганнях. У сезоні 1975—1976 Далгліш був капітаном команди. У тому сезоні тренер шотландців, Джок Стейн, потрапив у автомобільну аварію й пропустив більше частину сезону [7], через що Селтік вперше за 12 років не став чемпіоном.
10 серпня 1977 з 269 виступами та 167 голами Далгліш перейшов до Ліверпуля за рекордні для британського футболу 440 000 фунтів стерлінгів [8].
Ліверпуль [ред.]
У англійському клубі Далгліш дебютував 13 серпня 1977 проти Манчестер Юнайтед під номером 7. Тиждень по тому, 20 серпня, він забив свій перший гол за «червоних» у матчі з Мідлсбро, який закінчився з рахунком 1-1.
Під час свого першого сезону Далгліш з'являвся 62 рази, забивши 31 гол. Серед них переможний гол у Кубку Чемпіонів на Уемблі у ворота бельгійского Брюгге.
Далгліш був визнаний Гравцем року PFA у сезоні 1982-83 [9].
5 травня 1990 року Далгліш, за два дні до святкування 40-річчя, вийшов на заміну в матчі проти Дербі Каунті, після чого він завершив кар'єру гравця [10].
Тренерська кар'єра [ред.]
| Цей розділ потребує розширення. (лютий 2011) |
«Ліверпуль» 1986—1991 [ред.]
«Блекберн Роверз» 1991—1995 [ред.]
«Ньюкасл Юнайтед» 1997—1998 [ред.]
«Селтік» 1999—2000 [ред.]
Повернення до «Ліверпуля» 2011—2012 [ред.]
Особисте життя [ред.]
Далгліш одружений з Мариною. У них четверо дітей: Келлі, Пол, Лінсі та Лорен. Келлі — кореспондент ESPN Великобританії. Пол — футболіст, закінчив кар'єру.
Досягнення як гравця [ред.]
«Селтік» [ред.]
- Чемпіон Шотландії (1972, 1973, 1974, 1977)
- Володар Кубка Шотландії (1972, 1974, 1975, 1977)
- Володар Кубка ліги (1975)
- Віце-чемпіон Шотландії (1976)
- Фіналіст Кубка Шотландії (1973)
- Фіналіст Кубка ліги (1972, 1973, 1974, 1975, 1977)
«Ліверпуль» [ред.]
- Чемпіон (1979, 1980, 1982, 1983, 1984, 1986)
- Володар Кубка Чемпіонів (1978, 1981, 1984)
- Володар Кубка Англії (1986)
- Володар Кубка Ліги (1981, 1982, 1983, 1984)
- Володар Суперкубка Англії (1977, 1979, 1980, 1982, 1986)
- Володар Суперкубку Європи (1977)
- Віце-чемпіон Англії (1978, 1985, 1987)
- Фіналіст Кубка Чемпіонів (1985)
- Володар Кубка Ліги (1978, 1987)
Досягнення як тренера [ред.]
«Ліверпуль» [ред.]
- Чемпіон Англії (1986, 1988, 1990)
- Володар Кубка Англії (1986, 1989)
- Володар Кубка Футбольної Ліги: 2011—2012
- Володар Суперкубка Англії (1986, 1988, 1989, 1990)
- Віце-чемпіон Англії (1987, 1989, 1991)
- Фіналіст Кубка Англії (1988, 2012)
- Фіналіст Кубка Ліги (1987)
«Блекберн Роверз» [ред.]
- Чемпіон Англії (1995)
- Віце-чемпіон Англії (1994)
Ньюкасл Юнайтед [ред.]
- Віце-чемпіон Англії (1997)
- Фіналіст Кубка Англії (1998)
«Селтік» [ред.]
- Віце-чемпіон Шотландії (2000)
- Фіналіст Кубка Ліги (2000)
Персональні досягнення [ред.]
- Гравець Року в Англії за версією Асоціації професійних футболістів (1983)
- Гравець Року в Англії за версією Асоціації футбольних журналістів (1979, 1983)
- Тренер Року Англії (1986, 1988, 1990, 1997)
- Введений в Почесний список гравців збірної Шотландії з футболу (1988)
- Введений до Зали англійської футбольної слави (2002)
- Введений до Зали слави шотландського футболу (2004)
- Член клубу ФІФА 100
- Володар премії «Freedom of the City of Glasgow» (1986)
- Перший у списку «100 гравців, які потрясли Коп» (100 Players Who Shook The Kop) (2006)
Примітки [ред.]
- ↑ Повернутися й не загубитися
- ↑ Kenny Dalglish sacked as Liverpool manager (англ.)
- ↑ http://www.ifhof.com/hof/dalglish.asp (англ.)
- ↑ Lomax, Andrew (2008-02-14) Kenny Dalglish backs Scottish youngsters The Daily Telegraph Retrieved on 2009-06-18 (англ.)
- ↑ My School Sport: Kenny Dalglish The Daily Telegraph (2006-04-12) Retrieved on 2009-06-18 (англ.)
- ↑ NOW YOU KNOW: Kenny Dalglish debuted for Celtic against Hamilton Evening Times (2009-03-18) Retrieved on 2009-06-18 (англ.)
- ↑ Remembering Jock Stein BBC Sport (2005-09-06) Retrieved on 2009-06-18 (англ.)
- ↑ «Benitez opens talks with Dalglish». BBC Sport. 2009-04-24. Процитовано 2009-05-21. (англ.)
- ↑ Benammar, Emily (2008-04-27) PFA Player of the Year winners 1974–2007 The Daily Telegraph Retrieved on 2009-06-18
- ↑ «Ліверпуль 1-0 Дербі Каунті». LFCHistory.net. Процитовано 2011-2-3. (англ.)
Посилання [ред.]
- Профіль гравця на офіційному сайті «Ліверпуля» (англ.)
- Профіль гравця на LFCHistory.net (англ.)
- Профіль менеджера на LFCHistory.net (англ.)
- Профіль на сайті Зала англійської футбольної слави (англ.)
- Профіль на сайті Шотландської Футбольної Асоціації (англ.)
- Профіль на сайті IFHOF (англ.)
- Профіль менеджера на ThisIsAnfield.com (англ.)
- Профіль менеджера на сайте soccerbase.com (англ.)
- Профіль гравця на сайті Liverbird.ru (рос.)
- Профіль менеджера на сайті Liverbird.ru(рос.)
|
|||||
|
|||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||
- Народились 4 березня
- Народились 1951
- ФІФА 100
- Тренери ФК «Ліверпуль»
- Кавалери Ордена Британської імперії
- Шотландські футболісти
- Гравці збірної Шотландії з футболу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1974
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1978
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1982
- Футболісти «Селтіка»
- Футболісти «Ліверпуля»
- Шотландські футбольні тренери
- Тренери ФК «Ньюкасл Юнайтед»
- Тренери ФК «Блекберн Роверз»
- Тренери ФК «Селтік»

