Кохановська Августа Йосипівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Августа Кохановська
пол. Augusta Kochanowska
Августа Кохановська.jpg
Дата народження 6 липня 1866(1866-07-06)
Місце народження Кімполунг, Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Дата смерті 7 грудня 1927(1927-12-07) (61 рік)
Місце смерті Торунь, Польща
Національність полька
Громадянство Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Poland flag 300.png Польська Республіка
Жанр живопис
Навчання Віденська академія мистецтв

Августа Йосипівна Кохановська (6 липня 1866(18660706), Кімполунг, Герцогство Буковина, тепер Румунія7 грудня 1927, Торунь (Польща)) — буковинська художниця та етнограф польського походження.[1]

Біографія[ред.ред. код]

Августа Кохановська, атопортрет.jpg
Будинок Августи Кохановської у Чернівцяна на вулиці Шевченка, 41
Меморіальна дошка на будинку, де жила Августа Кохановська

Згідно українських довідкових видань Августа Кохановська народилася у 1866 році в місті Кімполунг (Південній Буковині) в сім'ї чиновника. Згідно інформації, розміщеної в каталозі Сотбіс та у «Словнику польських та іноземних малярів, які працювали в Польщі…» (том 4, видання 1986 року), зазначається, що датою народження Августи Кохановської є 1863 рік. В цьому ж словнику місцем народження художниці вказана місцевість Садгора поблизу Чернівців (тепер входить у Чернівці). Батько художниці, Йозеф Кохановський навчався у Чернівцях, де 1850 року закінчив міську гімназію. Український мистецтвознавець Тетяна Дугаєва припускає, що Йозеф Кохановський у дитинстві та у молоді роки мешкав у Садгорі, де одружився і де могла народитися Августа. Невдовзі родина виїхала до Кімполунгу — міста дитинства та юності їхньої доньки. А 1885 року вони повернулися до Чернівців, де батько отримав посаду в раді окружної управи. В чернівецьких виданнях також зустрічається рік народження 1868.[2]

1895–1900 навчалася у Віденській академії мистецтв. По її закінченні поселилася в Чернівцях.

Померла в місті Торунь (Польща). Згідно акту про смерть Августи Кохановської це відбулося 7 грудня 1927 року.[3] В українських довідкових виданнях зустрічається дата смерті 7 грудня 1929 року.[4]

Творча та етнографічна діяльність[ред.ред. код]

Художниця працювала в академічній манері, у таких жанрах, як портрет, пейзаж, сюжетна композиція ілюстрації; у техніках: олії, акварелі, пастелі, гуаші, вугля, олівця.

Виконала ілюстрації до оповідань Івана Франка — «Петрії і Довбущуки» (1913) та Ольги Кобилянської, яка була її найближчою подругою. Художниця ілюструвала твори письменниці «Битва», «Природа» та «Некультурна», «Valse melancolique» (1901), які увійшли до збірки «Малоруські новели»; обкладинки до книжок Івана Нечуя-Левицького.

Використовуючи етнографічні гуцульські матеріали, створила картини «Гуцул з сапою», «Повернення гуцулів з ярмарку» (1906), «Освячення пасок на Гуцульщині» (1907), «Старий гуцул» (1910), «Великдень» (1911), «Портрет О. Кобилянської» (1926) та ін.

Її статті публікувалися у 1898-1908-х рр. у кількох випусках віденського «Журналу австрійського народного мистецтва». На її народознавчі праці, які вона власноруч ілюструвала, посилалися ще на початку століття.

Вона брала участь у виставках у Чернівцях, а на інтернаціональній виставці мисливства у Відні (1910) її твори були відзначені дипломом і нагородою короля Франца-Йозефа — золотою брошкою.

Картини Августи Кохановської зберігаються в Чернівецькому краєзнавчому та художньому музеях.

2002 року в Лондоні три акварелі Августи Кохановської: «Палац єпископа», «Вулиця в Лодзі» та «Вид на Краків» були виставлена на аукціоні Сотбіс. Усі вони написані 1890-го, за кілька років до вступу художниці до Віденської Академії мистецтв.

2012 року у Чернівцях вийшло літературно-мистецьке видання «Августа Кохановська», яке було визнано Книгою року Буковини у номінації «Мистецтво».[5] Це вже друге мистецьке видання про художницю. Перша монографія «Августа Кохановська. 1868—1927» побачила світ 2004 року.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Середюк І. Художниця Августа Кохановська. «Радянська Буковина», 1965, 14 груд.;
  • Павлюк О. М. Буковина. Визначні постаті 1774–1918: Біографічний довідник. Чернівці, 2000.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]