Лео Сілард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Leó Szilárd
Szilárd Leó 1916.jpg
Народився 11 лютого 1898(1898-02-11)
Будапешт, Австро-Угорщина
Помер 30 травня 1964(1964-05-30) (66 років)
Ла-Холла, Каліфорнія, США
Місце проживання Угорщина
Німеччина
США
Громадянство Угорщина
Національність угорець
Alma mater Берлінський технічний університет
Університет Гумбольдта
Науковий керівник Макс фон Лауе
Відомий завдяки: ядерна ланцюгова реакція
петиція Сіларда
Кобальтова бомба


Лео Сілард (угор. Szilárd Leó, трапляється також написання Сцилард; * 11 лютого 1898, Будапешт, Австро-Угорщина — † 30 травня 1964, Ла-Хойя, Каліфорнія, США) — американський фізик.

Лео Сілард відомий своїми працями в області ядерної фізики. У 1934 р. виявив ефект руйнування хімічного зв'язку під впливом нейтронів, який став відомий як ефект Сіларда—Чалмерса. У 1939 р. разом із іншими показав можливість здійснення ланцюгової ядерної реакції при поділі ядер урану. Разом з Енріко Фермі визначив критичну масу 235U і взяв участь у створенні першого ядерного реактора. У 19421946 рр. як співробітник Металургійної лабораторії Чиказького університету брав участь у «Манхеттенському проекті».

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив Берлінський університет.

В 1926 році спільно з Альбертом Ейнштейном запропонував варіант конструкції абсорбційного холодильнику. В 1928 році запропонував ідею лінійного резонансного прискорювача. В 1929 році запропонував ідею циклотрону. В 1934-му запропонував принцип автофазування.

В 1934 у виявив ефект руйнування хімічного зв'язку під дією нейтронів, що здобув популярність як ефект Сіларда - Чалмерса.

В 1939 році обгрунтував можливість розвитку в урані самопідтримуваної ядерної реакції при поділі ядер урану. А також одним з перших довів, що в процесі ділення ядер урану випромінюються вторинні нейтрони. Спільно з В. Зінном отримав значення середнього числа вторинних нейтронів на один акт поділу.

В 1942 - 1946-х як співробітник Металургічної лабораторії Чиказького університету брав участь в Манхеттенському проекті. У 1945 році підписав звернення до влади США ( «Звіт Франка») з проханням не проводити атомні бомбардування японських міст.