Нільс Бор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нільс Бор
Niels Bohr.jpg
Народився 7 жовтня 1885 (126 років)
Копенгаген
Помер 18 листопада 1962
Копенгаген
Місце проживання Данія, США
Громадянство Данія
Галузь наукових інтересів фізика
Заклад Копенгагенський університет
Alma mater Копенгагенський університет
Вчене звання Доктор філософії
Вчений ступінь професор
Відомий у зв'язку з: будова атома, квантова механіка
Нагороди
Nobel prize medal.svg
Нобелівська премія з фізики 1922
Медаль Коплі
Nobel prize medal.svg

Нільс Бор (дан. Niels Henrik David Bohr; * 7 жовтня 1885, Копенгаген — † 18 листопада 1962), данський фізик-теоретик, творець першої квантової теорії будови атома, автор принципу доповнювальності, один з основоположників квантової механіки.

Лауреат Нобелівської премії з фізики 1922 року, присудженої за роботи з будови атома.

Зміст

[ред.] Біографія

Народився в Копенгагені. Фізичну освіту отримав у Копенгагенському університеті, котрий закінчив у 1908. Тут же виконав свою першу наукову роботу — експериментальне і теоретичне дослідження поверхневого натягу води (1907—1910), за котру був удостоєний золотої медалі Данского наукового товариства. В 1911 отримав звання доктора філософії, написав працю з електронної теорії металів. Після захисту дисертації декілька місяців перебував у Кембриджі в Кавендішській лабораторії у Дж. Дж. Томсона, далі переїхав до Манчестера, де працював під керівництвом Е.Резерфорда і викладав курс математичної фізики. В 1916 Бор став професором Копенгагенського університету, а з 1920 і до кінця життя керував Інститутом теоретичної фізики, котрий сам створив і котрий тепер носить його ім'я.

В 1943, рятуючись від переслідувань нацистів, Бор змушений був покинути Данію — данські антифашисти переправили його вночі човном до Швеції. Звідси він перебрався в Англію, а далі на англійському військовому літаку — в США. Тут Бор консультував фізиків, що працювали над створенням атомної бомби, але безпосередньо в цій роботі участі не брав і виступав проти застосування атомної зброї. В 1945 він повернувся в Копенгаген і продовжив роботу в своєму інституті.

Крім наукових досліджень Бор активно займався громадською діяльністю. В 1917 він був обраний членом Датського королівського наукового товариства, а в 1939 — його президентом. З моменту заснування датської Комісії з атомної енергії (1955) та Інституту теоретичної ядерної фізики (НОРДІТА, 1957) Бор був їх незмінним головою. Він створив велику інтернаціональну школу фізиків. В його Інституті теоретичної фізики в різний час працювали Ф.Блох, В.Вайскопф, Х.Краммерс, Л.Д. Ландау, Дж. Вілер та інші. Бор був членом багатьох іноземних наукових товариств і академій, в тому числі АН СРСР (з 1929). Серед нагород вченого вищий орден Данії — «Орден Слона», медаль Гельмгольца. В 1957 йому була присуджена перша премія «Атом в ім'я миру».

Бор — автор книг «Теорія спектрів та будова атомів» (Theory of Spectra and Atomic Constitution, 1922), «Атомна теорія і опис природи» (Atomteorie og Naturbeskrivelse, 1929), «Атомна фізика і суспільне пізнання» (Atomic Physics and Human Knowledge, 1958) та ін. Помер Бор в Копенгагені 18 листопада 1962.

[ред.] Основні результати

В 1913 році Бор запропонував модель атома водню, в якій електрон обертаються навколо ядра лише по певних строго визначених орбітах. Ця модель отримала назву моделі Бора і стала початком створення квантової теорії атома. Вона змогла успішно пояснити оптичні спектри атома водню. Подальша робота дозволила розширити модель таким чином, щоб пояснити ефект Зеемана.

В 1927 році Бор, разом із Вернером Гайзенбергом запропонували копенгагенську інтерпретацію квантової механіки.

[ред.] Кумедні випадки з життя

«Опишіть, як визначити висоту хмарочоса за допомогою барометра.» Таке запитання було запропоновано на екзамені здобувачам наукового ступеня з фізики у Копенгагенському університеті. Нільс Бор відповів: «Для цього достатньо прив'язати довгу мотузку до барометра і обережно його спустити з даху хмарочоса на землю. Висота хмарочоса буде рівна сумі довжин мотузки і барометра.» Така надзвичайно оригінальна відповідь так розлютила викладача, що той одразу ж вигнав студента з екзамену. І лише комісія позитивно вирішила долю його наукового ступеня. За даних йому 6 хвилин він запропонував ще п'ять варіантів розв'язку.

[ред.] Цитати

  • «І кожен, хто говорить про квантову теорію без відчуття ошелешеності, все ще нічого в ній не зрозумів.»
  • «Якщо квантова теорія все ще вас не шокувала, то ви її все ще не розумієте.»
  • «Ваша теорія божевільна, але вона не достатньо божевільна, щоб бути правдою.»
  • «Ейнштейн, перестаньте говорити Богу, що він повинен робити.»
  • «Як чудово, що ми зустріли парадокс. Тепер в нас є надія на якийсь прогрес!»
  • «Доповнення до правди — її чіткість.»
  • «Дуже складно зробити точний прогноз, особливо щодо майбутнього.»
  • «Експерт — це та людина, що зробила всі можливі помилки у дуже вузькій області.»
  • «Ніколи не говоріть швидше, ніж ви думаєте.»
  • «Є речі настільки серйозні, що ви будете з них сміятись.»
Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

[ред.] Джерела

Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами