Оге Нільс Бор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оге Нільс Бор
Aage Niels Bohr
Aage Bohr.jpg
Народився 19 червня 1922(1922-06-19)
Копенгаген, Данія
Помер 8 вересня 2009(2009-09-08) (87 років)
Копенгаген, Данія
Громадянство Данія
Галузь наукових інтересів ядерна фізика
Заклад Інститут Нільса Бора
Копенгагенський університет
НОРДІТА
Alma mater Університет Копенгагена
Науковий керівник Нільс Бор
Відомий завдяки: один з авторів колективної моделі ядра
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1975)
Nobel prize medal.svg

Оге Нільс Бор (дан. Aage Niels Bohr; 19 червня 1922, Копенгаген, Данія — 8 вересня 2009, там же) — данський фізик. Член Данської королівської академії наук (1955), низки інших академій світу. Лауреат Нобелівської премії з фізики (1975).

Біографія[ред.ред. код]

Оге Бор народився в Копенгагені в сім'ї Маргарет і Нільса Бора, був їх четвертою дитиною. Вирісши серед таких фізиків, як Вольфганг Паулі і Вернер Гейзенберг, він також став захоплюватися фізикою. У 1940, через кілька місяців після окупації Данії, Оге Бор вступив в Копенгагенський університет і незабаром став асистувати батькові при написанні статей та листів. У жовтні 1943 силами Опору був переправлений разом з батьком на човні в Швеції, а звідти на бомбардувальнику в Англію. Як асистент Нільса Бора, брав участь у роботі над атомним проектом, в 1944 - 1945 був співробітником Лос-Аламоської національної лабораторії.

У серпні 1945 Оге Бор повернувся в Данію і продовжив навчання, через рік отримавши ступінь магістра. 1946 він став співробітником Інституту теоретичної фізики (Інститут Нільса Бора), проходив стажування в Прінстонському і Колумбійському університетах (з січня 1949 по серпень 1950, під керівництвом Ісидора Рабі). Там він познайомився з Джеймсом Рейнуотером і Беном Моттельсоном, з яким продовжив співпрацю після повернення до Копенгагена. Їх спільна робота дозволила розвинути на початку 1950-х років так звану колективну (узагальнену) модель ядра. У 1958 разом Д. Пайнс вони запропонували так звану надтекучої модель ядра, розглянувши можливість існування надтекучості адронів у ядрах. Надалі Бор і Моттельсоном працювали над узагальненням знань про структуру ядра у вигляді монографії, перший том якої «одночастковий рух» вийшов у 1969, другий том — «Деформації ядра» — в 1975. Робота Оге Бора в області теорії ядра послужила приводом для вручення Нобелівської премії з фізики за 1975 "За відкриття взаємозв'язку між колективним рухом і рухом окремої частинки в атомному ядрі і розвиток теорії будови атомного ядра, що базується на цієї взаємозв'язку " (Спільно з Моттельсоном і Рейнуотером).

Одночасно з роботою в Інституті Оге Бор викладав у Копенгагенському університеті, з 1956 — у званні професора. Після смерті Нільса Бора в 1962 очолив Інститут і був його директором до 1970. З 1957 Оге Бор входив до керівництва Інституту теоретичної атомної фізики (Nordisk Institut for Teoretisk Atomfysik, НОРДІТА), в 1975 - 1981 був його директором. В останні роки життя він сконцентрувався на викладацькій діяльності.

У 1950 Оге Бор одружився на Марієтті Соффер, від якої мав чотирьох дітей. Після її смерті він одружився вдруге (у 1981) на Бенте Мейер Шарфф.

Нагороди[ред.ред. код]

  • Медаль папи Пія XI (1963)
  • Премія «Атом для світу» (1969)
  • Медаль імені X. Ерстеда (1970)
  • Медаль імені Е. Резерфорда Лондонського фізичного товариства (1972)
  • Нобелівська премія з фізики (1975)
  • Медаль імені О. Ремер (1976)

Публікації[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]