Артур Комптон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Артур Комптон | |
 |
|
| Народився | 10 вересня 1892 Вустер, штат Огайо, США |
| Помер | 15 березня 1962 Берклі, США |
|---|---|
| Місце проживання | США |
| Громадянство | США |
| Галузь наукових інтересів | Фізика |
| Alma Mater | Вустерський коледж, Прінстонський університет |
| Відомі учні | |
| Відомий у зв'язку з: | ефект Комптона |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізики (1927) |
Арту́р Го́ллі Ко́мптон (англ. Arthur Holly Compton; *10 вересня 1892 — †15 березня 1962) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1927 року.
Артур Голлі Комптон народився в місті Вустер, штат Огайо, США в академічної сім'ї. Його батько був деканом Вустерського коледжу, старші брати стали пізніше президентами університетів.
Після отримання звання бакалавра у Вустерському коледжі (1913) Артур Комптон продовжив навчання у Прінстонському університеті та став магістром у 1914 р. Через два роки він захистив у Прінстоні дисертацію і отримав ступінь доктору філософії.
З 1918 р. займався вивченням рентгенівського випромінювання. У 1922 р. виявив і дав теоретичне обґрунтування ефекту зміни довжини хвилі рентгенівського випромінювання унаслідок розсіяння його електронами речовини, чим довів існування фотону. За це відкриття Комптон був нагороджений Нобелівською премією, а відкрите явище отримало назву ефекту Комптона.
У 1941, разом з Ваннавером Бушем, головою військового Офісу наукових досліджень і розвитку (OSRD), і Ернестом Лоренсом, винахідником циклотрона, Комптон допоміг прийняти у керівництво американську програму розробки атомної бомби. Комптон був головою Уранового комітету S-1 що був відповідальний за дослідження властивостей і виробництва урану. У 1942, Комптон призначив Роберта Оппенгеймера головним теоретиком комітету. Влітку 1942 робота комітету була підпорядкована армії та стала Манхеттенським проектом.
Негайно після нападу Японії на Перл-Харбор 7 грудня, 1941, Комптон отримав підтримку плану цілеспрямованих досліджень плутонію у Чиказькому університеті з амбіційною метою створити першу атомну бомбу до січня 1945. Реалізація проекту затягнулася тільки на шість місяців понад запланований термін. «Металургійна лабораторія» або «Мет Лаб» було ім'ям для прикриття об'єкта Комптона. Його завданнями були перетворення урану на плутоній в уранових збірках, здатних підтримувати ланцюгову реакцію, знаходження шляхів відокремлення плутонію від урану та проектування бомби. У грудні 1942 під університетським стадіоном «Поле Стегга» група вчених «Мет Лаб» під проводом Енріко Фермі отримали ланцюгову реакцію здатну до самопідтримки в першому в світі ядерному реакторі. Комптон продовжував бути видатним науковим радником і адміністратором до кінця війни.
З 1946 по 1953 Артур Комптон був президентом Сент-Луїського університету імені Вашингтона, й продовжував працювати в університеті до відставки у 1961 р.
