Міра множини
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Міра множини — спільна назва різних типів узагальнень понять евклідової довжини, площі плоских фігур та n-вимірного об'єму для більш загальних просторів. Якщо зворотнє не вказане явно, то зазвичай мається на увазі злічено-адитивна міра.
Поняття міри виникло в теорії функції дійсної змінної, а звідти перейшло до теорії ймовірностей, теорії динамічних систем, функціонального аналізу та багато інших областей математики.
Зміст |
[ред.] Визначення
[ред.] Скінчено-адитивна міра
Нехай задано простір X з виділеним класом підмножин
, замкненим відносно скінчених перетинів та об'єднань. Функція
називається скінчено-адитивною мірою, якщо вона задовільняє наступним умовам:
;- Якщо
— скінчене сімейство попарно не перетинаючихся множин із
, тобто
, то
.
[ред.] Альтернативне визначення
Функція множини μ(A) називається мірою, якщо:
- область визначення σμ функції μ(A) є напівкільце множин.
- значення

- μ(A) — адитивна, тобто, для довільного скінченого розкладу
,
- буде виконуватись рівність

Система множин σ називається напівкільцем, якщо вона містить порожню множину, замкнена по відношеню до утворення перетинів, і якщо з приналежності до σ множини A та
випливає можливість представлення множини A у вигляді об'єднання
, де Ak — попарно неперетинаючися множини з σ, перша з яких є задана множина A1.
[ред.] Злічено-адитивна міра
Нехай задано простір X з виділеною σ-алгеброю
. Функція
називається злічено-адитивною (або σ-адитивною) мірою, якщо вона задовільняє наступним вимогам:
;- (σ-адитивність) Якщо
— злічене сімейство попарно не перетинаючихся множин з
, тобто
, то
.
[ред.] Продовження міри
Міра μ називається продовженням міри m, якщо
і для кожної
виконується рівність:
- μ(A) = m(A)
При цьому, для кожної міри m(A), заданої на деякому напівкільці
існує єдине продовження m'(A), що має в якості області визначення кільце
(тобто, мінімальне кільце над
).
[ред.] Примітки
- Довільна злічено-адитивна міра є скінчено-адитивною, але не навпаки.
- Якщо міра всього простору скінчена, тобто
, то така міра називається скінченою. В протилежному випадку міра нескінчена. - На прямій та двовимірній площині існує нескінчена кількість продовжень міри Лебега з σ-алгебри, породжуваної відкритими підмножинами, на множину всіх множин, що зберігає скінчену адитивність міри. Для жодного з нетривіальних евклідових просторів не існує будь-якого злічено-адитивного розширення міри Лебега на можину всіх його підмножин.
[ред.] Приклади
- Міра Жордана — приклад скінчено-адитивної міри;
- Міра Лебега — приклад нескінченої міри;
- Ймовірність — приклад скінченої міри.
[ред.] Література
- Вулих Б. З.. Краткий курс теории функций вещественной переменной (введение в теорию интеграла) (1973), 352, М.: Наука.
- Колмогоров А. Н., Фомин С. В.. Элементы теории функций и функционального анализа (1976), 251, М.: Наука.
[ред.] Дивіться також
[ред.] Посилання
- Використано матеріали зі статті в російській Вікіпедії.
- Використано матеріали зі статті в англійській Вікіпедії.