Оланзапін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оланзапін
Систематизована назва за IUPAC
2-Methyl-4-(4-methyl-1-piperazinyl)-10H-thieno[2,3-b][1,5]benzodiazepine
Класифікація
ATC-код N05AH03
PubChem 4585
CAS 132539-06-1
DrugBank DB00334
Хімічна структура
Формула C17H20N4S 
Мол. маса 312,439 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 60% (перор.)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 21-54 год.
Екскреція Нирки (57%), фекалії (30%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ЗИПРЕКСА®,
«Патеон Італія С.п.А.»,Італія
UA/0911/02/01
20.03.2015-20/03/2020
ЗОЛАФРЕН,
«Заклад Фармацевтичний Адамед Фарма С.А.»/«Паб'яніцький фармацевтичний завод Польфа А.Т.»/«Лабораторіос Ліконса, С.А.»,Польща/Іспанія
UA/2604/01/01
21.01.2016—21/01/2021
АДАЖИО®,
ПАТ «Фармак»,Україна
UA/15810/01/01
02.03.2017-02/03/2022[1]

Оланзапін (лат. Olanzapinum, англ. Olanzapine) — лікарський засіб, що належить до антипсихотичних препаратів[2][3][4], та є похідним дибензотіазепіну.[5] Оланзапін застосовується як перорально[2][6], так і внутрішньом'язово.[7] Оланзапін запатентований у 1971 році[8], та застосовується у клінічній практиці з 1996 року.[7]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Оланзапін — лікарський засіб, що належить до антипсихотичних препаратів, та є похідним дибензотіазепіну. Механізм дії препарату полягає у блокуванні серотонінових рецепторів 5-НТ2, 5-HT2A, 5-HT1A, 5-HT1D, 5-HT6 і 5-НТ3; а також D1, D2, D3, D4 та D5 дофамінових рецепторів; блокуванні альфа-1-адренорецепторів; та блокуванні м-холірецепторів. Наслідком дії препарату є зменшення як продуктивної, так і негативної психіатричної симптоматики.[2][6] Оланзапін знижує так званий умовний захисний рефлекс, який є тестом на антипсихотичну активність, у нижчих дозах, які не призводять до виникнення каталепсії.[2][6] Також препарат має помірний антидепресивний ефект[3], та може застосовуватися як протиблювотний засіб.[9][5] Оланзапін застосовується для лікування шизофренії та інших психотичних розладів із вираженою продуктивною симптоматикою (марення, галюцинації, автоматизм), а також у маніакальній стадії біполярного афективного розладу.[2][6] При застосуванні препарату спостерігається незначна частота екстрапірамідних побічних ефектів у порівнянні з іншими антипсихотичними препаратами.[4][3]

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Оланзапін добре, проте повільно, всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить 60 % при пероральному застосуванні у зв'язку з ефектом першого проходження через печінку. Максимальна концентрація препарату досягається протягом 5—8 годин після прийому препарату. Оланзапін добре (на 93 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проходить через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Оланзапін метаболізується в печінці з утворенням менш активних, ніж препарат, метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно з сечею (57 %), частково із калом (30 %). Період напіввиведення препарату становить 21—54 години, для форм для внутрішньом'язового застосування із сповільненим вивільненням препарату період напіввиведення становить 30 діб.[7][6]

Покази до застосування[ред. | ред. код]

Оланзапін застосовують для лікування шизофренії та інших психотичних розладів із вираженою продуктивною симптоматикою (марення, галюцинації, автоматизм), а також у маніакальній стадії біполярного афективного розладу.[2]

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні оланзапіну найчастішим побічним ефектам є збільшення маси тіла.[3] Іншими побічними ефектами при застосуванні препарату є[2][6]:

Протипокази[ред. | ред. код]

Оланзапін протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату та підвищеному ризику закритокутової глаукоми.[2]

Форми випуску[ред. | ред. код]

Оланзапін випускається у вигляді таблеток по 0,0025; 0,005; 0,01; 0,015 і 0,02 г; ліофілізату для приготування розчину для ін'єкцій по 10; 210; 300 і 405 мг у комплекті з розчинником. Оланзапін випускається також у комбінації з флуоксетином у вигляді желатинових капсул.[5][7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Державний реєстр лікарських засобів України. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 6 жовтня 2019.
  2. а б в г д е ж и ОЛАНЗАПІН (OLANZAPINUM, ОЛАНЗАПИН). Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
  3. а б в г Переносимость антипсихотических средств [Архівовано 15 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. а б Оланзапин: сравнение с рисперидоном (обзор исследований) [Архівовано 6 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. а б в Оланзапин. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 6 жовтня 2019. (рос.)
  6. а б в г д е OLANZAPINE (ОЛАНЗАПИН) [Архівовано 6 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. а б в г Olanzapine, Olanzapine Pamoate [Архівовано 6 листопада 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. Taylor D, Paton C, Kapur S (2015). The Maudsley Prescribing Guidelines in Psychiatry (вид. 12th). London, U K: Wiley-Blackwell. с. 16. ISBN 978-1-118-75460-3. (англ.)
  9. Оланзапин и апрепитант в профилактике тошноты и рвоты: первые результаты рандомизированного исследования ІІ фазы[Архівовано 6 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]