Олена Тугорканівна
| Олена Тугорканівна | |
|---|---|
| Народилася | невідомо |
| Померла |
бл. 1103 Київ |
| Громадянство | Київська Русь |
| Національність | половці |
| Титул | велика княгиня Київська |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Тертер-оба |
| Батько | Тугоркан |
| У шлюбі з | Святополк II Ізяславич |
| Діти | 2 сина |
Олена Тугорканівна (*д/н — бл. 1103) — дружина великого князя Київського Святополка II Ізяславича.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походила з впливового половецького роду Тертер-оба. Старша донька хана Тугоркана. Ім'я при народженні невідоме. У 1094 році після перемоги її батька над військами руських князів в битві на Стугні було укладено мирний договір між Руссю та половцями. Для його зміцнення укладено шлюб між Тугорканівною та великим князем Святополком II. Після хрещення вона отримала ім'я Олена.
|
«Сотвори миръ с ПоловцЪ Святополкъ, и поя жену, дщерь Тугорканю»[1] | 
|
Не мала значного політичного: не змогла попередити подальших війн між половцями та русичами. Під час походу 1096 року загинув її батько та брат.
Олена мала літню резиденцію на Трухановому острові (тепер лежить у межах Києва), який за однією з версій отримав завдяки цьому свою назву[2].
Померла близько 1103 року.
Діти[ред. | ред. код]
- Брячислав (до 1103—1123), князь Турівський у 1118—1123 роках
- Ізяслав (до 1103—1127), князь Турівський у 1123—1127 роках
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ипатьевская летопись // ПСРЛ. – М., 1998. – Т.2.— С.157
- ↑ Олексій Мустафін. Названий син Змія Горинича. Рятівник Константинополя похований у Києві. Київ24. 2023-11-06.
Джерела[ред. | ред. код]
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. ISBN 5-308-00052-2
- Войтович Л. В. 3.5. Ізяславичі. Турово-пінські князі. Четвертинські. Сокольські. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1.
|
