Анна Половчанка
| Анна Половчанка | |
|---|---|
| Народилася | 11 століття |
| Померла |
7 жовтня 1111 Янчин монастир, Київ, Київська Русь |
| Діяльність | ігумен |
| Знання мов | давньоруська |
| Титул | велика княгиня Київська |
| У шлюбі з | Всеволод Ярославич[1][2] |
| Діти | Ростислав Всеволодович[3], Євпраксія Всеволодівна[2] і Q11737101? |
Анна Половчанка (*'д/н — 7 жовтня 1111) — дружина великого князя Київського Всеволода I Ярославича.
Життєпис[ред. | ред. код]
Відповідно до існуючої гіпотези була половчанкою. Якихось писемних свідчень цьому немає, проте це підтверджує перебіг подій. У 1068 році руські князі — Ярославичі зазнали поразки від половців з клану ольберлю на чолі із ханом Шаруканом на прізвисько «Старий» у битві на річці Альта. Всеволод Ярославич разом з братами Святославом та Ізяславом втекли до своїх володінь — Переяслава, Чернігова та Києва відповідно. За цих умов, з огляду на прикордонний характер Переяславського князівства, що належало Всеволоду, той вимушений був укласти угоду з Шаруканом. Вона була підкріплена шлюбом князя Всеволода з донькою або онукою половецького хана, що в хрещенні прийняла ім'я Анна. В будь-якому разі другою дружиною Всеволода була жінка Анна.
У 1076 році після здобуття чоловіком київського трону стає великою княгинею Київською. У 1077 році на деякий час вимушена була залишити Київ після поразки Всеволода Ярославича від свого брата Ізяслава. Але вже 1078 року остаточно до нього повертається, оселившись у князівському палаці. Вважається, що брала активну участь у політиці, забезпечуюючи чоловікові підтримку половців ольберлю. Водночас займалася вихованням своїх дітей та пасинків Володимира і Янки, які до кінця життя добре ставилися до неї.
У 1093 році після смерті чоловіка залишилася мешкати у Києві. Того ж року втратила єдиного сина Ростислава, що загинув у війні з половцями.
У 1097 році Анну разом з митрополитом Миколаєм обрано перемовниками під час облоги Святополка Ізяславича в Києві Володимиром Всеволодовичем. Анна Половчанка звернулася до Володимира Всеволодовича:
|
«Ми молимо тебе, княже, і обох братів твоїх: не погубіте Руської землі. Бо якщо піднімете ви рать між собою, погані будуть радуватися і візьмуть землю вашу, що її зібрали були ваші діди і отці ваші трудом великим і хоробрістю, борючись за Руськую землю. І інші землі вони добули, а ви хочете погубити Руськую землю»[4] | 
|
В результаті Анна зуміла умовити свого пасорбка укласти мир та відступити від Києва. Згодом стала черницею в Янчиному монастирі, де померла у 1111 році.
Родина[ред. | ред. код]
Чоловік — Всеволод I, великий князь Київський
Діти:
- Ростислав (1070—1093) — князь переяславський у 1078—1093 роках, потонув під час відступу після битви на Стугні.
- Євпраксія (1071—1109)) — дружина Генріха IV, імператриця Священної Римської імперії.
- Марія (пом. 1089)
- Катерина (пом. 1108), черниця, її смерть записана в Іпатіївському літописі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Анны // Русский биографический словарь — СПб: 1900. — Т. 2. — С. 195.
- ↑ а б Kindred Britain
- ↑ Ростислав Всеволодович // Русский биографический словарь / под ред. Б. Л. Модзалевский — Петроград: 1918. — Т. 17. — С. 169–170.
- ↑ Літопис Руський
Джерела[ред. | ред. код]
- Пріцак О. Половці // Український історик. 1973, № 1-2. С. 117—118.
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989.
- Войтович Л. В. 3.4. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1.
- Морозова Л. Великие и неизвестные женщины Древней Руси. — М.: АСТ, 2009
- Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.
|
