Ющенко Катерина Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Катерина Михайлівна Ющенко
Катерина Михайлівна Ющенко

Час на посаді:
23 січня 2005 — 25 лютого 2010
Попередник Людмила Кучма
Наступник Людмила Янукович

Народилася 1 вересня 1961(1961-09-01) (53 роки)
Чикаго, США
Чоловік Ющенко Віктор Андрійович
Діти Софія
Христина
Тарас

Катери́на Миха́йлівна Ю́щенко (Чумаче́нко) (* 1 вересня 1961, Чикаго, США) — економіст, підприємець, дружина третього президента України Віктора Ющенка (20052010). Мала успішну кар'єру в уряді США та в приватному бізнесі, нині займається благодійною діяльністю.

Дитинство[ред.ред. код]

Катерина Чумаченко народилася в сім'ї українських емігрантів. Її батько — Михайло Чумаченко (19171998) народився в с. Зайцівка, Харківської області, а мати — Софія Чумаченко у с. Літки, Київської області 1927 р., померла у Києві 30 жовтня 2012 року після тривалої хвороби. Під час Другої світової війни її батьків вивезено на примусові роботи до Німеччини, де вони зустрілися та побралися у 1944. У 1945 р. в Німеччині народилася Ліда Чумаченко — старша сестра Катерини. Михайло Чумаченко довгий час хворів на туберкульоз і лікувався в Німеччині; в 1956 сім'єю іммігрували в США на запрошення Української Православної Церкви в Чикаго. У Чикаго Михайло Чумаченко працював електриком, а мама швачкою. З дня народження Катерини мама стала домогосподаркою та доглядала за дітьми. У 1987 родина переїхала на помешкання до штату Флоріда.

У дитинстві Катерина, як і багато українців діаспори, була членом Спілки Української Молоді, брала активну участь у житті громади. В 15 років стала працювати офіціанткою в ресторані, а вже навчаючись у середній школі — і нянею, і помічницею в офісі. Вступила до Джорджтаунського університету та в 1982 завершила навчання ступенем бакалавра з міжнародної економіки; з 1985 продовжила навчання в Чиказькому університеті та здобула ступінь магістра за спеціальністю «Міжнародні фінанси» та «Менеджмент громадських неприбуткових проектів». В університетські роки стажувалася у торговому департаменті штату Іллінойс та в митній службі США. Вона ще працювала у Вашингтоні редактором Центру вивчення проблем моралі та суспільної політики.

Кар'єра[ред.ред. код]

Закінчивши університет, Катерина Чумаченко була директором (19831984) Української Національної інформаційної служби. У 19861988 працювала помічником з особливих доручень у заступника Державного секретаря США з питань прав людини і гуманітарних справ. З квітня 1988 по січень 1989 була заступником голови Офісу громадських зв'язків Білого Дому. У 1989 Катерина Чумаченко працювала у секретаріаті Міністерства фінансів США. У 1991 отримала посаду економіста у Конгресі США з питань економіки і одночасно, на громадських засадах, працювала віце-президентом Фундації Україна-США, яку вона заснувала у 1991 році. Була директором Інституту Пилипа Орлика, а в 1993 Катерина отримує посаду консультанта та менеджера української філії компанії «Піт Марвік Барентц Груп».

Особисте життя[ред.ред. код]

З 1991 р. Катерина Чумаченко часто відвідувала Україну. У 1993 на борту літака, що летів до Америки, познайомилась з Віктором Ющенком. У 1998 вони одружились — і в 1999 у них народилася перша дитина — Софія. Згодом в 2001 народилася дочка Христина, а в 2004 — син Тарас. У 2005 р. Катерина Ющенко стала громадянкою України. 30 серпня 2007 року Катерина Ющенко вийшла з громадянства США.[1]

У деяких ЗМІ, особливо російських, велася кампанія з дискредитації Катерини Ющенко. Зокрема, російський журналіст Міхаїл Леонтьєв поширював чутки про її службу в ЦРУ: у 2002 році Катерина Ющенко подала в суд на журналіста й виграла справу. А вже 2003 р. вона виграла і судову справу про поширення неправдивих чуток про неї також проти одного з українських телеканалів.[2]

Благодійна діяльність[ред.ред. код]

Катерина Ющенко є головою наглядової ради міжнародного благодійного фонду «Україна 3000». Основним завданням фонду є пошук іноземних та місцевих партнерів для придбання нового устаткування для лікарень, для забезпечення лікарень ліками та персоналом. У складі фонду також є культурні та історичні напрямки.

Була ініціатором проекту «Дитяча лікарня майбутнього», який передбачав будівництво та обладнання лікарень для важкохворих дітей. Щоправда, з різних джерел [3], під долею цього проекту криється чимало сумнівів, зокрема, достовірно не відомо, на що були витрачені 77% зібраних коштів, при тому, що далі частково завершеного фундаменту будівництво не просунулось. Згідно із даними преси [4] [5], на побудову лікарні громадянами було перераховано понад 260 млн грн., з них майже 3,5 млн – через смс по 5 грн. Проект будівництва рекламувався на телеканалах «ICTV», «1+1», «Інтер», «НТН», «Новий», «К1», «Тоніс», «СТБ», «НТКУ», канал «24», «Україна» і музичний канал «М1», а також ця кампанія підтримувалась усіма операторами стільникового зв’язку. Будівництво медичного закладу вартістю 600 млн доларів США покладалось на британську компанію Building Design Partnership Structures, фінансувати її діяльність планувала компанія «Генезиз Євразія Корпорейшн» (США). Кошти проекту повинні були обслуговуватись на рахунку АТ «Трансбанк». Катерина Ющенко заявляла, що перші пацієнти будуть лікуватись вже в березні 2009 року, проте будівництво закладу так і не розгорнулось.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «"Як Катерина Ющенко виходила з громадянства Америки"». Українська правда. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2011-09-14. 
  2. «"Журналісту ГРТ заборонено в´їзд до України"». ПОДІЇ.com.ua. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2011-09-14. 
  3. «"Дитяча лікарня туманного майбутнього. Фото"». pravda.com.ua. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2011-10-21. 
  4. «"Мега-проект Катерини Ющенко: старт за рік до фінішу"». pravda.com.ua. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-02-20. 
  5. «"Для кого Ющенко будує Лікарню майбутнього?"». epravda.com.ua. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2007-02-20. 

Посилання[ред.ред. код]