Паратонзилярний абсцес
| Паратонзилярний абсцес |
|
 |
|
|---|---|
| Правосторонній паратонзилярний абсцес | |
| МКХ-10 | 36 |
| МКХ-9 | 475 |
| DiseasesDB | 11141 |
| eMedicine | emerg/417 |
| MeSH | D000039 |
Паратонзиля́рний абсце́с — запалення в клітковині, розташованій навколо мигдалин, а також в районі шиї та голови, що виникає внаслідок проникнення до неї інфекції (стрептокок, стафілокок тощо). Часто є ускладненням хронічного тонзиліту.
Зміст |
Фактори захворювання [ред.]
Причиною захворювання є стрептокок, що провокує запалення у м'яких тканинах, розташованих навколо мигдалин. Потім тканину вражають анаеробні бактерії, що проникають туди через гланди.
Також факторами виникнення захворювання є:
- захворювання ясен та зубів (парадонтити, гінгівіти);
- хронічний тонзиліт;
- інфекційний мононуклеоз;
- тютюнопаління;
- хронічна лімфоцитна лейкемія;
- камені або відклади кальцію у мигдалинах (тонзилоліти).
Патогенез [ред.]
Паратонзилярний абсцес є накопиченням гною, що формується у районі зараженої шкіри та вражених м'яких тканин. Він утворюється у тканинах горла як ускладнення внаслідок ангіни (гострого тонзиліту) у хворих, що мають також хронічний тонзиліт (особливо протягом 3-5 днів після перенесення захворювання). Далі запалення переміщується до однієї з мигдалин. Внаслідок цього порушується відтік гнійних виділень з лакун мигдалин, що створює передумови для передачі інфекції до навколомигдаликової області. У зоні запалення кровоносні капіляри стають розширеними та наповненими кров'ю, слизова оболонка набрякає. Частіше абсцес є одностороннім.
Симптоми [ред.]
- головний біль, слабкість, підвищення температури тіла до 39-40 °C;
- біль у горлі, що переходить також до вух та зубів;
- порушення сну;
- збільшення розмірів лімфатичних вузлів в районі шиї та під щелепою;
- набрякання верхнього полюсу мигдалин та м'якого неба;
- збільшення та почервоніння мигдалин, іноді голова хворого нахиляється до сторони, де протікає запалення.
Ускладнення [ред.]
Захворювання може спровокувати абсцеси навкологлоткового простору, глибокі флегмони шиї, кровотечі з крупних судин шиї, набряк гортані, сепсис, а також запалення оболонок головного мозку (менінгіт).
Профілактика [ред.]
Для запобігання виникненню захворювання необхідно проводити лікування хронічного тонзиліту, карієсу, а також гнійних запалень у пазухах носу. Якщо абсцес виникає знову, варто провести видалення мигдалин.
Лікування [ред.]
Спочатку проводиться розкривання абсцесу та вивільнення гною. Після цього призначається курс антибіотиків (ампіцилін, цефалексин, роваміцин, ампіокс та ін.), а також прийом знеболювальних препаратів та препаратів для зниження температури тіла (анальгін, аспірин, парацетамол). Також назначаються антисептичні препарати місцевої дії для полоскання (розчини фурациліну та хлорофіліпту), аерозолі (біопарокс, гексаспрей, інгаліпт), таблетки (гексаліз, септолете, септефріл). Після розкриття абсцесу можна застосовувати також напівспиртові компреси на область шиї.
Прогноз [ред.]
Прогноз захворювання є сприятливим, якщо вчасно розпочато лікування та відсутні ускладнення.
