Пневмоконіоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пневмоконіоз (рос. пневмокониоз, англ. pneumoconiosis, blacklung disease, dust disease, нім. Pneumokoniose f, Staublunge f) — хронічне захворювання легенів, яке розвивається внаслідок тривалого вдихання та відкладання в легенях пилу і характеризується розвитком дифузного фіброзу.

На сьогодні існує точніше визначення, відповідно до якого пневмоконіоз — це хронічний дифузний пневмоніт, що є наслідком вдихання виробничого пилу та характеризується розвитком фіброзу легенів.

Класифікація[ред.ред. код]

Основні види пневмоконіозу: силікоз, силікатоз, антракоз легень і т.ін. П. зустрічається у працівників вугільної, гірничорудної, металургійної, машинобудівної і ін. галузей промисловості.

  1. Силікоз — пневмоконіоз, зумовлений впливом пилу, який містить вільний силіцію (IV) оксид.
  2. Силікатози — пневмоконіози (каоліноз, азбестоз, талькоз, олівіноз, цементний, слюдяний пневмоконіози тощо), які розвиваються внаслідок дії пилу мінералів, що містять силіцію (IV) оксид у зв'язаному стані з різними елементами: алюмінієм, магнієм, залізом, кальцієм тощо.
  3. Карбоконіози — пневмоконіози, які є наслідком дії вуглеводневого пилу: кам'яного вугілля, коксу, графіту, сажі (антракоз, графітоз, сажовий пневмоконіоз тощо).
  4. Металоконіози — пневмоконіози, зумовлені дією пилу металів: заліза, алюмінію, олова, марганцю тощо (сидероз, алюміноз, станоз, манганоконіоз тощо).
  5. Пневмоконіози від дії змішаного пилу.
  6. Пневмоконіози від дії органічного пилу:

Пилонебезпека[ред.ред. код]

Найбільш шкідливими є частинки крупністю 1 – 5 мкм, які при потраплянні у легені сприяють ущільненню легеневої тканини і виникненню пневмоконіозу. Найбільш шкідливий у цьому відношенні кварцовий пил з вмістом SiO2 понад 10%. Людина, яка працює протягом 10 і більше років у середовищі вугільного пилу може захворіти одним з різновидів пневмоконіозу – антракозом.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]