Полтавське Олександрівське реальне училище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Полтавське Олександрівське реальне училище
фотографія училища початку 1900-х
Тип середній навчальний заклад
Країна Російська імперія
геокоординати не задано:
Засновано 19 вересня 1876
Закрито початок 1920-х
Директор Михайло Васильович Кизимовський
Адреса Полтава, вулиця Кузнецька, (нині — Вулиця Пушкіна, 83-а)

Полта́вське Олекса́ндрівське реа́льне учи́лище — колишній середній навчальний заклад у Полтаві, де вивчали природничі дисципліни, фізику, математику, іноземні мови. Одне з найбільших реальних училищ на Лівобережній Україні. Діяло з 1876 року до початку 1920-х. Призначалося, в першу чергу, для дітей торгово-промислового стану. Готувало фахівців для торгівлі і промисловості. Розташовувалося на сучасній вулиці сержанта ЗСУ Юліяна Матвійчука.

Нині приміщення училища — корпус Полтавського політехнічного коледжу.

Історія[ред. | ред. код]

Будівля училища на листівці початку XX століття

Училище відкрили 19 вересня 1876 року спочатку як двокласне у найманому будинку біля Стрітинської церкви. «Олександрівським» училище назвали на честь імператора Російської імперії Олександра III. Перші вступні випробування проводилися з 9 по 17 вересня 1876 року. Бажаючих вступити було 109. Після вступних випробувань — у перший клас прийняли 34 учня, у другий — 27.

Нове приміщення училища на вулиці Кузнецькій, потім — вулиці Пушкіна, 85 (тепер — вулиця Пушкіна, 83-а, будинок Полтавського політехнічного коледжу) звели у 1879 році — у мавританському стилі, з червоною та білою підводкою і великими вікнами. У плані будівля має вигляд букви Е. Побудова двоповерхового приміщення разом із церквою (з необхідними для богослужіння предметами) обійшлася у 84 тисячі рублів. З них 72 тисячі — виділило місто. 30 серпня 1879 року будівлю освятили — у присутності тимчасового Харківського генерал-губернатора генерал-ад'ютанта графа Михайла Лоріс-Мелікова.

Першим директором училища став статський радник Михайло Васильович Кизимовський.

У 1881 році училище стало семикласним.

У 1897 році, з дозволу попечителя Київського учбового округу, при училищі відкрили недільні і святкові курси: 2 лютого — креслення, малювання і грамоти для ремісників і майстрових міста; 1 вересня — курси арифметики, фізики і хімії для торговців і працівників акцизного відомства; 19 жовтня — курси бухгалтерії для торговців. На утримання цих курсів училище отримувало допомогу від Полтавського губернського комітету опікування про народну тверезість, від Управління Харківсько-Миколаївської залізниці, від Полтавської міської управи, від Полтавської суспільно-ремісничої управи, від Полтавського губернського земства, від Полтавського повітового земства, від Полтавського купецького старости і від керівника акцизними зборами Полтавської губернії.

Училище випускало інженерів трьох напрямків: текстильного, залізничного і сільськогосподарського. Багато випускників брали участь як інженери у будівництві залізниць на території Російської імперії.

У 1916 році в училищі було 29 викладачів.

Встановлені особи, пов'язані з діяльністю Полтавського Олександрівського реального училища:[ред. | ред. код]

Меценати училища:[ред. | ред. код]

  • Милорадович Єлизавета Іванівна (*1832—†1890) — українська громадська діячка і меценатка. Подарувала училищу будинок, в якому облаштували квартири для інспектора та директора училища та пожертвувала значні кошти на побудову приміщення училища.
  • Матіяшевський Яків Юхимович (*1837 —†1911) - за духовним заповітом залишив на започаткування стипендій його імені при першій та другій чоловічих гімназіях у Полтаві, при Полтавському реальному училищі та Маріїнській жіночій гімназії, на що заповідав 6 тис. (по 1500 р. кожному).

Почесні попечителі:[ред. | ред. код]

Директори:[ред. | ред. код]

Інспектори:[ред. | ред. код]

Викладачі:[ред. | ред. код]

1876-1877:[ред. | ред. код]

1878:[ред. | ред. код]

1879-1880:[ред. | ред. код]

1881:[ред. | ред. код]

1882-1884:[ред. | ред. код]

1885-1886:[ред. | ред. код]

1887:[ред. | ред. код]

1888-1889:[ред. | ред. код]

1890:[ред. | ред. код]

1891-1893:[ред. | ред. код]

1894:[ред. | ред. код]

1895:[ред. | ред. код]

1896:[ред. | ред. код]

1897-1898:[ред. | ред. код]

1899-1902:[ред. | ред. код]

1903:[ред. | ред. код]

1904-1905:[ред. | ред. код]

1906:[ред. | ред. код]

1907:[ред. | ред. код]

1908:[ред. | ред. код]

1909-1910:[ред. | ред. код]

1911:[ред. | ред. код]

1912:[ред. | ред. код]

1913:[ред. | ред. код]

1914:[ред. | ред. код]

1915:[ред. | ред. код]

1916:[ред. | ред. код]

Студенти:[ред. | ред. код]

Переформатування та подальша доля[ред. | ред. код]

Приміщення колишнього училища, тепер — корпус Полтавського політехнічного коледжу
2018

На початку 1920-х років — училище переформатували в Індустріально-технічну професійну школу, відділивши агрономічний відділ в окремий навчальний заклад.

Під час Другої світової війни — приміщення школи було частково зруйноване. До звільнення Полтави у 1943 році — в ньому знаходився один із військових штабів німецьких окупантів.

У 1944 році — в приміщенні школи відкрили Полтавський технікум цивільного будівництва. Навчання проводилося у три зміни.

У 1967 році — технікум цивільного будівництва реорганізували у електротехнічний технікум.

У 1977 році — приміщення реконструювали.

У 1991 році, в зв'язку із розширенням спеціальностей, — технікум реорганізували у Полтавський політехнічний коледж.

У 2005 році коледж, як окремий підрозділ, увійшов до складу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Коллард, Юрій (1972). Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентська Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП) (українська) . Торонто, Онтаріо, Канада: Срібна сурма, Printed by Kiev Printers Ltd., 860 Richmond St. West, Toronto, Ont., Canada. с. стор. 24.
  2. ↑ а б в г д е ж Коллард, Юрій (1972). СПОГАДИ ЮНАЦЬКИХ ДНІВ. 1897-1906. УКРАЇНСЬКА СТУДЕНТСЬКА ГРОМАДА В ХАРКОВІ і РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ (РУП) Українська студентська громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП) (українська) . Торонто, Онтаріо, Канада: "СРІБНА СУРМА", ТОРОНТО. PRINTED BY KIEV PRINTERS LTD., 860 RICHMOND ST. WEST, TORONTO, ONT., CANADA. с. с. 25. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
  3. ↑ а б Коллард, Юрій (1972). СПОГАДИ ЮНАЦЬКИХ ДНІВ. 1897-1906. УКРАЇНСЬКА СТУДЕНТСЬКА ГРОМАДА В ХАРКОВІ і РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ (РУП) Українська студентська громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП) (українська) . Торонто, Онтаріо, Канада: "СРІБНА СУРМА", ТОРОНТО. PRINTED BY KIEV PRINTERS LTD., 860 RICHMOND ST. WEST, TORONTO, ONT., CANADA. с. с. 33. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Полтавське_Олександрівське_реальне_училище&oldid=41867650