Карачев

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Карачев
Карачев
Coat of Arms of Karachev (Oryol oblast) (1781).png
Герб міста
Roundel of the Ukrainian Air Force.svg
Розташування міста Карачев
Розташування міста Карачев
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Брянська область
Муніципальний район Карачевський район
Код ЗКАТУ: 15224501
Основні дані
Час заснування: 1146
Статус міста з 1779 року
Населення 19 742 особи (2008)
Телефонний код +7-48335
Географічні координати: 53°07′00″ пн. ш. 34°59′00″ сх. д. / 53.11667° пн. ш. 34.98333° сх. д. / 53.11667; 34.98333Координати: 53°07′00″ пн. ш. 34°59′00″ сх. д. / 53.11667° пн. ш. 34.98333° сх. д. / 53.11667; 34.98333
Часовий пояс +3, влітку +4
Водойма річка Снєжеть
Найближча залізнична станція Карачев
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

44

Кара́чев (рос. Карачев) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Карачевського району Брянської області.

Населення міста становить 19 742 особи (2008; 20 175 в 2002, 22,4 тис. 1989, 16,0 тис. в 1970, 11,2 тис. в 1959, 17,9 в 1939).

Географія[ред.ред. код]

Місто розташоване на річці Снєжеть, притоці Десни, басейн Дніпра.

Історія[ред.ред. код]

Карачев — одне з найстаріших міст Російської Федерації. Перші згадки про нього знаходять в Іпатіївському літописі під 1146 роком. Тоді він був містом Новгород-Сіверського князівства. Етнічно це земля слов'янського племені сіверян.

З 1246 року, після завоюваннятатаро-монголами — центр удільного князівства у складі держави Золотої Орди.

З 1356 року в складі Литовсько-Руської держави, на початку XVI століття - Московської держави.

В 1708 році віднесений до складу Київської губернії, в 1719 році — Сєвської провінції1727 — у складі Бєлгородської губернії), з 1778 року — повітове місто Орловської губернії. В 1920 році віднесений до складу Брянської губернії, з 1929 року в складі Західної області, з 1937 року — в Орловській, з 1944 року — в Брянській області.

Економіка[ред.ред. код]

В місті працюють заводи машинобудівний, металообробний, з виробництва електрозапчастин, швейна та меблева фабрики.

Видатні місця[ред.ред. код]

  • Михайлівська церква (друга половина XVIII століття) в стилі пізнього бароко

Відомі люди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]