Карачев

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Карачев
Карачев
Coat of Arms of Karachev (Oryol oblast) (1781).png
Герб міста
Roundel of the Ukrainian Air Force.svg
Розташування міста Карачев
Розташування міста Карачев
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Брянська область
Муніципальний район Карачевський район
Код ЗКАТУ: 15224501
Основні дані
Час заснування: 1146
Статус міста з 1779 року
Населення 19 742 особи (2008)
Телефонний код +7-48335
Географічні координати: 53°07′00″ пн. ш. 34°59′00″ сх. д. / 53.116666666667° пн. ш. 34.983333333333° сх. д. / 53.116666666667; 34.983333333333Координати: 53°07′00″ пн. ш. 34°59′00″ сх. д. / 53.116666666667° пн. ш. 34.983333333333° сх. д. / 53.116666666667; 34.983333333333{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку
Часовий пояс +3, влітку +4
Водойма річка Снєжеть
Найближча залізнична станція Карачев
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

44

Кара́чев (рос. Карачев) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Карачевського району Брянської області. Знаходиться на території історичної області Сіверщина.

Населення міста становить 19 742 особи (2008; 20 175 в 2002, 22,4 тис. 1989, 16,0 тис. в 1970, 11,2 тис. в 1959, 17,9 в 1939).

Географія[ред.ред. код]

Місто розташоване на річці Снєжеть, притоці Десни, басейн Дніпра.

Походження назви[ред.ред. код]

В літописних джерелах ХІІ-ХVІІ ст.ст. місто згадується як «Корачев» або «Корачів»[1][2]. Назва Корачів використовується і в українській історично-науковій літературі, в тому числі і в шкільній[3]. Дослідники вважають, що своє ім'я місто отримало від сіверського слова «корач» («хлібна скоринка»), або є спорідненим із українським словом «корчі», тобто пов'язане із корчуванням дерев у місцевих лісах[4].

Цікаві факти[ред.ред. код]

Відомий дослідник російських билин Всеволод Міллер[5] у своїх працях поставив під сумнів той факт, що головний герой билинного циклу Ілля Муромець був дійсно вихідцем з села Карачарова поблизу від Мурома. Адже, по-перше, це село відоме лише з ХVІІ століття, а по-друге, в усіх стародавніх джерелах (листі українського магната Філона Кміти-Чорнобильського з 1574 року, свідченні Еріха Лясоти з 1594, «Повісті про Іллю» тощо), цей герой носить ім’я Іллі Муравленина, Моровлина, або Муровця з міста Морова. Таким чином Всеволод Міллер зробив висновок, що насправді богатир Ілля походив зі стародавнього міста Моровська, який знаходиться зараз у Чернігівській області. Те, що першим великим подвигом Іллі, згідно з билинним циклом, було звільнення від ворогів міста Чернігова, теж натякує на те, що можливо Ілля був звитяжним лицарем на службі у чернігівських князів, а згодом перейшов на службу до великого князя київського, від якого часто відправлявся у Чернігівські землі, адже добре знав цей самий край. Село ж Карачарове у сучасному варіанті билин, це стародавнє сіверське місто Корачів, яке в ті часи знаходилося в складі Чернігівського князівства. Можливо, що саме під Корачів було направлено загін Іллі Моровчанина для приборкання місцевого сіверського князя, який не хотів коритися центральній київській владі. Цей епізод увійшов до билинного циклу як бій Іллі Муромця з Солов'єм на річці Смородинці. Про те, що Соловей міг бути язичницьким корачівським князем, нагадує той факт, що і під сучасним Корачевом є річка Смородинка та село Дев’ять Дубів, у якому місцеві жителі й дотепер показують пень, що залишився від тих дев'ятьох дубів, на яких сидів Соловей під час бою. Навіть саме ім’я міста Корачева місцеві мешканці пов’язують з цим легендарним боєм – за їхнім твердженням від Солов'їного свисту кінь Іллі став «окорачуватися», тобто сідати на задні ноги. За літописними джерелами місто Корачів відоме нам із 1146-го року, тобто старовинне походження його є беззаперечним. Згадується Корачів і в інших билинах. Так в одному з варіантів билини «Ілля та Ідолище Погане» згадується «калика перехожа» на ім’я Микита, родом із Корачева. «Селом Корачевим» це місто називається і в билині про братів Ливиків[6].

Історія[ред.ред. код]

Карачев — одне з найстаріших міст Російської Федерації. Перші згадки про нього знаходять в Іпатіївському літописі під 1146 роком. Тоді він був містом Новгород-Сіверського князівства. Етнічно це земля слов'янського племені сіверян.

Деякий час місто було центром Карачевського князівства.

З 1246 року, після завоюваннятатаро-монголами — центр удільного князівства у складі держави Золотої Орди.

З 1356 року в складі Литовсько-Руської держави, на початку XVI століття — Московської держави.

В 1708 році віднесений до складу Київської губернії, в 1719 році — Сєвської провінції1727 — у складі Бєлгородської губернії), з 1778 року — повітове місто Орловської губернії. В 1920 році віднесений до складу Брянської губернії, з 1929 року в складі Західної області, з 1937 року — в Орловській, з 1944 року — в Брянській області.

Економіка[ред.ред. код]

В місті працюють заводи машинобудівний, металообробний, з виробництва електрозапчастин, швейна та меблева фабрики.

Видатні місця[ред.ред. код]

  • Михайлівська церква (друга половина XVIII століття) в стилі пізнього бароко

Відомі люди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]