Мглин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Мглин
Coat of Arms of Mglin (Bryansk oblast) (1782).png
Герб міста
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Брянська область
Муніципальний район Мглинський район
Код ЗКАТУ: 15236501
Основні дані
Час заснування: 1389
Статус міста з 1781 року
Населення 8 222 особи (2008)
Телефонний код +7-48339
Географічні координати: 53°03′39″ пн. ш. 32°50′53″ сх. д. / 53.06111111111100342° пн. ш. 32.84833333333300232° сх. д. / 53.06111111111100342; 32.84833333333300232Координати: 53°03′39″ пн. ш. 32°50′53″ сх. д. / 53.06111111111100342° пн. ш. 32.84833333333300232° сх. д. / 53.06111111111100342; 32.84833333333300232
Часовий пояс +3, влітку +4
Водойма річка Судинка
Найближча залізнична станція Унеча
Відстань
До залізничної станції: 25 км
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

102

Карта
Мглин (Росія)
Мглин
Мглин

Мглин (Брянська область)
Мглин
Мглин

Commons-logo.svg Мглин у Вікісховищі

Мгли́н (рос. Мглин; пол. Mglin) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Мглинського району Брянської області. Знаходиться на території українського краю Стародубщина, анексованого Росією 1919 року.

Географія[ред.ред. код]

Місто розташоване на річці Судинка, лівій притоці Іпуті.

Історія[ред.ред. код]

Археологія[ред.ред. код]

На землях сучасного Мглина в ХІІ столітті імовірно було місто Зартий (Заритий)[1] Чернігівського князівства. Під час кампанії хана Батия в Україні його повністю спалили.

Заснування міста[ред.ред. код]

Мглин містечко вперше згадується в літописах під 1389 роком. Назва містечка, за народною етимологією, походила від навколишніх темних та млистих лісів, за іншою версією — від значної кількості млинів, які знаходилися навколо міста, і які постачали населенню високоякісне місцеве борошно[2].

В ХV ст. Мглин належав Великому князівству Литовському. 1501 року його захопили московити, а на початку ХVІІ століття — відвоювали війська Речі Посполитої. Місто входило до складу Смоленського воєводства.

Український період[ред.ред. код]

Протягом 16491782 Мглин у складі Гетьманщини. Він був сотенним містом Стародубського полку. 1663 року Мглин витримав облогу польський військ. 1760 російська імператриця Єлизавета Петрівна подарувала місто у приватну власність гетьману України Кирилу Розумовському.

1781, після анексії Гетьманщини, місто стало повітовим центром Новгород-Сіверського намісництва, а з 1802 року — Чернігівської губернії.

1861 року в місті працювали вже 3 цегельні, 2 салотопних та шкіряний заводи. На початку 20 століття століття їх змінили 2 маслоробних заводи. Занепад економіки міста почався після будівництва залізниці через сусідній Почеп, а Мглин з населенням в 11 тис. осіб залишився осторонь. Почався відтік населення.

У місті народився батько Лесі Українки — Петро Косач.

У 19171918 Мглин входив до складу Української народної Республіки і Української Держави. Місто було повітовим центром Чернігівської губернії УНР.

Анексія міста Росією[ред.ред. код]

1919 року російські більшовики анексували Мглин, відмовившись передавати його навіть до складу маріонеткової УССР. Вони самовільно прилаштували його до Гомельської губернії РРФСР. 1926, після повернення Гомеля до складу Біларусі, місто залишилось у складі Росії, у Брянській губернії.

Після Другої Світової війни були збудовані крохмале-паточний, маслоробний, цегляний заводи, швейна фабрика, промисловий комбінат.

Економіка[ред.ред. код]

В місті працюють маслосироробний, крохмальний та асфальтовий заводи, лісгосп.

Населення[ред.ред. код]

Населення міста становить 8 222 особи

  • 2008 — 8222 осіб
  • 2002 — 8261 осіб
  • 1989 — 7700 осіб
  • 1970 — 6100 осіб
  • 1959 — 5700 осіб
  • 1939 — 7300 осіб
  • 1861 — 8000 осіб
  • 1781 — 2000 осіб

Культура[ред.ред. код]

Уродженці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]