Мглин
| місто Мглин | |||
|---|---|---|---|
|
|||
  |
|||
| Розташування міста Мглин | |||
| Країна |  Росія |
||
| Суб'єкт Російської Федерації | Брянська область | ||
| Муніципальний район | Мглинський район | ||
| Код ЗКАТУ: | 15236501 | ||
| Основні дані | |||
| Час заснування: | 1389 | ||
| Статус міста | з 1781 року | ||
| Населення | 8 222 особи (2008) | ||
| Телефонний код | +7-48339 | ||
| Географічні координати: | 53°03′00″ пн. ш. 32°51′00″ сх. д. / 53.05000° пн. ш. 32.85000° сх. д.Координати: 53°03′00″ пн. ш. 32°51′00″ сх. д. / 53.05000° пн. ш. 32.85000° сх. д. | ||
| Часовий пояс | +3, влітку +4 | ||
| Водойма | річка Судинка | ||
| Найближча залізнична станція | Унеча | ||
| Відстань | |||
| До залізничної станції: | 25 км | ||
| До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
102 |
||
_(1782).png)
Мгли́н (рос. Мглин; пол. Mglin) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Мглинського району Брянської області.
Зміст |
Географія [ред.]
Місто розташоване на річці Судинка, лівій притоці Іпуті.
Історія [ред.]
На землях сучасного Мглина в 12 столітті було руське місто Зартий (Заритий)[1]. Під час Батиєвої навали його повністю спалили монголи
Як Мглин містечко вперше згадується в літописах під 1388 роком як складова Верховських князівств, уділів Чернігівського князівства. Назва містечка походила від навколишніх темних та мглистих лісів.
З 1494 року Мглин належав Великому князівству Литовському. 1501 року його захопили московити, а на початку 16 століття століття — відвоювали війська Речі Посполитої. Місто входило до складу Смоленського воєводства.
Протягом 1649 — 1768 років Мглин перебував у складі української Гетьманщини, автономії у складі Росії. Він був сотенним містом козацького Стародубського полку. 1663 року Мглин намагалися захопити татари і поляки, а 1708 року — шведи. 1760 року російська імператриця Єлизавета Петрівна подарувала місто у приватну власність козацькому гетьману Кирилу Разумовському.
1765 року, після ліквідації російським царатом Гетьманщини, Мглин був включений до складу Малоросійської губернії. 1781 року місто стало повітовим центром Новгород-Сіверського намісництва, а з 1802 року — Чернігівської губернії.
1861 року в місті працювали вже 3 цегельні, 2 салотопних та шкіряний заводи. На початку 20 століття століття їх змінили 2 маслоробних заводи. Занепад економіки міста почався після будівництва залізниці через сусідній Почеп, а Мглин з населенням в 11 тис. осіб залишився осторонь. Почався відтік населення.
У 1917-1918 роках Мглин входив до складу Української народної Республіки і Української Держави. Місто було повітовим центром Чернігівської губернії.
1919 году російські більшовики приєднали Мглин до Гомельської губернії РРФСР. 1926 року місто було переведене до складу Брянської губернії.
Після Другої Світової війни були збудовані крохмале-паточний, маслоробний, цегляний заводи, швейна фабрика, промисловий комбінат.
Економіка [ред.]
В місті працюють маслосироробний, крохмальний та асфальтовий заводи, лісгосп.
Населення [ред.]
Населення міста становить 8 222 особи
- 2008 — 8222 осіб
- 2002 — 8261 осіб
- 1989 — 7700 осіб
- 1970 — 6100 осіб
- 1959 — 5700 осіб
- 1939 — 7300 осіб
- 1861 — 8000 осіб
- 1781 — 2000 осіб
Культура [ред.]
- Собор Успіння Богоматері (1830) — збудований в стилі класицизму на честь перемоги над Наполеоном.
-
Кафедеральний собор
Уродженці [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ за іншою версією воно знаходилось поблизу села Миколаївка Буринського району Сумської області України
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Мглин |
|
||||||||||||||||
