Ромас Каланта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ромас Каланта (лит. Romas Kalanta; 22 лютого 1953 року, Алітус. — 14 травня 1972 року, Каунас) — 17-річний литовський націоналіст, відомий після політичного акту самоспалення[1]. Символ литовського руху опору 1970-тих років, національний герой. Католик.

Біографія[ред.ред. код]

Лайсвес алея (Laisvės alėja). Каунас

Каланта - релігійний юнак-католик. На момент політичного акту самоспалення - студент вечірньої школи.

Вдався до самогубства на знак протесту проти русифікації та радянської окупації Литви. Вигукував «Свободу Литві!» біля Музичного театру на центральній вулиці Каунаса - біля фонтану, де збиралася молодь. У його записній книжці залишився запис: «В моїй смерті винен лише суспільний лад».

Агенти КДБ СРСР провели похорон 18 травня на 2 години раніше, ніж передбачалося, щоб запобігти масовому прощанню з героєм. Тоді молодь, що зібралася біля будинку загиблого Ромаса, рушила на центральну вулицю міста — алею Свободи (Лайсвес алея, Laisvės alėja). У демонстраціях 18 та 19 травня взяло участь понад три тисячі осіб, головним чином молодь. У придушенні акцій протесту брали участь агенти КҐБ, міліціонери, солдати з окупаційних частин; протестантів били, затримували та заарештовували, стригли наголо, деяких вивозили за кілька десятків кілометрів від міста та відпускали.

Всього заарештовано 402 особи, з них 33 притягнуті до адміністративної відповідальності, шестеро засуджені як хулігани та антигромадські елементи. Експертиза, організована окупаційним режимом, назвала Каланта психічно хворим. Батькам протягом 8 років не дозволяли поставити надгробний пам'ятник на кладовищі Ромайняй (споруджений лише 1982 року).

Пам'ять[ред.ред. код]

Про Каланта написано книги, знято документальний фільм «Діти фонтану» (режисери Раймундас Баніоніс, Андрюс Шюша; 1990).

5 липня 2000 року Ромас Каланта посмертно нагороджений орденом Хреста Вітіс першого ступеня[2].

14 травня 2002 року за участю президента Литовської Республіки Валдаса Адамкуса на місці самоспалення відкритий пам'ятник «Поле жертви» («Aukos laukas»; скульптор Робертас Антініс молодший, архітектор Саулюс Юшкіс) [3].

Нагороди[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Jeanne Dorr «The Young Man with the Mesmerizing Eyes»
  2. LR Prezidento dekretas Dėl Romo Kalantos (po mirties) apdovanojimo Vyčio Kryžiaus 1-ojo laipsnio ordinu Valstybės žinios, 2000-07-05, Nr. 54-1572
  3. Rokas Subačius. Dramatiškos biografijos: kovotojai, kūrėjai, karjeristai, kolaborantai... — V.: Mintis, 2005. — 443 p.: iliustr. ISBN 5-417-00887-7
  4. Декрет Президента Литви від 1 липня 2000 року № 928 Інформація на офіційному сайті Президента Литви(лит.)