Валуєв Петро Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петро Олександрович Валуєв
Petr Valuev.jpg
Петро Валуєв у 1864-1866 рр.
Народився 22 вересня (4 жовтня) 1815(1815-10-04)
Царицин під Москвою
Помер 27 січня (8 лютого) 1890(1890-02-08) (74 роки)
Петербург
Відомий протистоянням національно-визвольному руху народів Російської імперії
Діяльність міністр внутрішніх справ,
голова комітету міністрів
Титул Граф
Дружина Марія В'яземська

Петро́ Олекса́ндрович Валу́єв (* 22 вересня (4 жовтня) 1815(18151004) — †27 січня (8 лютого) 1890) — російський державний діяч, граф.

Біографія[ред.ред. код]

Витримавши іспит при Московському університеті, служив в канцелярії московського військового генерал-губернатора, в 2-му відділенні власної Його Імператорської Величності канцелярії. В 1845 році призначений чиновником особливих доручень при Ризькому військовому генерал-губернаторі Головіні. Завдяки зв'язкам, (між іншим, через жінку, дочку поета В'яземського), а також працьовитості, знанню іноземних мов, вмінню говорити і писати офіційні папери, але все більше завдяки майстерному лавіруванню між протилежними течіями, він зробив блискучу кар'єру. В 1853 році він був призначений курляндскім губернатором.

В 1855 році у Валуєв написав записку: «Дума русского» (надрукована в 1891 році в «Руській Старині», № 5) та розіслав її в рукописі великому князю Костянтину Миколайовичу та іншим високопоставленим особам, що вважалися прихильниками реформ. У цій записці він доводив, що немає місця багатомовності в Російській імперії.

В 1858 році Валуєв був призначений директором 2-го департаменту міністерства державного майна, а потім і статс-секретарем.

В 1861 призначений на пост міністра внутрішніх справ. Шестирічне управління Валуєва міністерством відзначалось протистоянням національно-визвольному руху народів Російської імперії, в першу чергу українського. Валуєв, відомий своєю заявою, що «ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може» підготував так званий Валуєвський циркуляр 1863 про обмеження української мови.

Валуєв залишив пост міністра внутрішніх справ в 1868 році, проте продовжував займати відповідальні посади в державному апараті. Так в 1870 році він став ініціатором запровадження загальної військової повинності. В 18721879 роках міністром державного майна, з 1879 головою Кабінету міністрів. З 1881 — у відставці.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]