Спектр кільця
Спектр кільця — множина простих власних ідеалів
кільця R. Зазвичай на спектрі задається топологія Зариського. Простір
несе пучок локальних кілець
, званий структурним пучком. Для точки
шар пучка
над
— це локалізація
кільця R щодо
.
Будь-якому гомоморфізму кілець
, що переводить одиницю в одиницю, відповідає неперервне відображення
. Якщо N — нільрадикал кільця А, то природне відображення
є гомеоморфізмом топологічних просторів.
Для ненільпотентного елементу
нехай
, де
. Тоді простори D(f) і
, де
— локалізація R відносно f, є ізоморфними. Множини D(f) називаються головними відкритими множинами. Вони утворюють базис топологічного простору
. Точка
замкнута тоді і тільки тоді, коли
— максимальний ідеал кільця R.
Зіставляючи точці
її замикання
в
, одержується взаємно однозначна відповідність між точками простору
і множиною замкнутих незвідних підмножин в
. Простір
є квазікомпактним, але, як правило, не є гаусдорфовим. Розмірністю простору
називається найбільше n, для якого існує послідовність відмінних замкнутих незвідних множин
.
Багато властивостей кільця R можна охарактеризувати в термінах топологічного простору
. Наприклад кільце R нетерове тоді і тільки тоді, коли
— нетеровий простір; простір
незвідний тоді і тільки тоді, коли кільце R/N є областю цілісності; розмірність
збігається з розмірністю Круля кільця R і т.д.
Іноді розглядають максимальний спектр
— підпростір простору
, що складається із замкнутих точок.
Див. також[ред.]
Література[ред.]
- Атья М., Макдональд И. (1972). Введение в коммутативную алгебру. Москва: Мир. с. 160.
- Хартсхорн Р. Алгебраическая геометрия. — М.: Мир, 1981.
- Шафаревич И. Р. Основы алгебраической геометрии. — М.: Наука, 1972.
