Стецівка (Звенигородський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стецівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Звенигородський район
Рада Стецівська сільська рада
Облікова картка Село на сайті ВРУ 
Основні дані
Засноване друга половина 16 століття
Населення 1953 (2001)
Територія 36,361 км²
Поштовий індекс 20246
Телефонний код +380 4740
Географічні дані
Географічні координати 48°59′43″ пн. ш. 31°09′12″ сх. д. / 48.99528° пн. ш. 31.15333° сх. д. / 48.99528; 31.15333Координати: 48°59′43″ пн. ш. 31°09′12″ сх. д. / 48.99528° пн. ш. 31.15333° сх. д. / 48.99528; 31.15333
Середня висота
над рівнем моря
141 м
Водойми річка Шполка
Відстань до
обласного центру
82 (фізична) км[1]
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Звенигородка
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради с. Стецівка
Карта
Стецівка. Карта розташування: Україна
Стецівка
Стецівка
Стецівка. Карта розташування: Черкаська область
Стецівка
Стецівка
Мапа
Мапа

Стеці́вка — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради.

Село розташоване по обох берегах річки Шполки за 18 км на південний схід від районного центру — міста Звенигородка та за 15 км від залізничної станції Звенигородка.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване в другій половині XVI століття. Назва села походить від імені першопоселенця Стеця. Одна з місцевостей поблизу називається Стеців Яр, є Стецева криниця. Інша версія: назва села — від першого поселенця Стеценка, плюс суфікс — івк(а). Стецівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця в Україні та Росії в XIX — першій чверті XX століття. Станом на 1886 рік складалася з 15 поселень, 8 сільських громад та входила в склад Звенигородсчького повіту. Населення — 4211 осіб (2106 чоловічої статі та 2105 — жіночої), 751 дворове господарствоЗбереглася карта села 1804 року.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного радянським окупаційним урядом 1923—1933 та 1946–1947 роках.

Жертвами Голодомору в 19321933 роках стало 820 жителів села.

380 мешканців села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 194 з них загинули, 108 нагороджені бойовими орденами й медалями. Воїнам-односельцям, що загинули і воїнам відвоювавшим село, встановлено пам'ятник.

Село електрифіковане в 1952 році.

Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі розміщувалась центральна садиба колгоспу імені ХХІІ з'їзду КПРС, за яким було закріплено 2,8 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2,5 тисячі га орної землі. Виробничими напрямками господарства були рільництво і тваринництво, допоміжна галузь — бджільництво. З підприємств працювали — млин, цегельний завод. Також на той час працювали середня школа, клуб, три бібліотеки з фондом 15 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт. У 1972 році в селі проживало 3 198 осіб.

На околицях Стецівки виявлено поселення трипільської культури та могильник черняхівської культури.

Сучасність[ред. | ред. код]

В селі зареєстровані та діють чотири селянсько-фермерські господарства: СФГ «Стецівське», ПП «Стеценко», ПП «Соняшник», ПП «Кохан». Працює млин, цегельний завод, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення, шість приватних магазинів, один магазин районної споживчої кооперації. Збудовано церкву. Працює Стецівський комунальний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, при ньому діє дошкільно-навчальний заклад.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року в селі мешкало 1953 осіб.

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 1 936 99,13 %
Інше 17 0,87 %
Разом 1 953 100,00 %

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селі народилися:

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]